Виставка «На Вкраїні милій…»
Виставка «На Вкраїні милій…» приурочена 160-річчю перепоховання Тараса Шевченка. Це – спільний проект Національного музею літератури України та Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
Виставка має на меті реактуалізувати події травня 1861 року, з погляду сьогодення осмислити акт перепоховання улюбленого поета в Україні. Надані відділом рукописів Інституту літератури оригінали малюнків Г. Честахівського наближують до нас ці події. Проводи Шевченка були величними, сповненими любові, глибокої скорботи і вдячності поету за взятий на себе хрест оборонця народу. Мільйони сердець об’єднані були цими почуттями. Про що свідчить текстово-анотаційний матеріал.
Окремі розділи експозиції («50-ті роковини», «100-річчя від дня смерті поета» та «150-річчя пам’яті Шевченка») нагадують про щорічне відзначення дати перепоховання Шевченка як один з найсвятіших днів для українців. Суть цих святкувань – в долученні творчого спадку Шевченка до духовності сучасників, одухотворенні сьогодення світлом Шевченкової поезії. Адже на таких урочистостях 160 років лунали промови, проповіді, наукові доповіді національної еліти, до цих подій видавались книги. Феномен Шевченка осмислювався також і найвизначнішими митцями України, зокрема шістдесятниками. Та й саме свято повернення поета після смерті на Батьківщину став символом містичного зв’язку людини і рідної землі, особливо привабливим для українських емігрантів, яких деспотична Російська імперія позбавляла права жити і вмирати в Україні. Тому відкриття пам’ятників Шевченкові в Вінніпегу, Вашингтоні збурило сотні тисяч українських емігрантів: вони їхали з усіх куточків американського континенту на ці урочистості. Про це йдеться в окремому підрозділі виставки.
Саме свято перепоховання було започатковане шістдесятниками. Молодь збиралась неформально в цей день біля пам’ятника Шевченкові в Києві, за що її переслідували каральні органи СРСР. 1962 р І. Драч видав збірку «Соняшник», в якій було вміщено поему «Смерть Шевченка», С.Караффа-Корбут проілюструвала «Кобзар» 1967 р. – ці експоновані книги відбивають духовну атмосферу 1960-х років.
Завершується виставка оригіналами Шевченка з колекції повернених раритетів та книгою «Повернені раритети» в упорядкуванні С. Гальченка та Н. Лисенко. Цитування з «Кобзаря» на виставці промовляє до нас по-особливому. Слово нашого національного Пророка щоразу звучить по-новому. І так буде завжди. Бо світ – змінюється.
