Серпень 27, 2021

«Мій поклик: праця, щастя і свобода…». До 165-річчя від дня народження Івана Франка.

Національний музей літератури України запрошує відвідати літературно-мистецьку виставку «Мій поклик: праця, щастя і свобода…» до 165-річчя від дня народження Івана Франка.

 Афіша Франко 08.2021_новый размер

Виставка сформована на основі музейної колекції і є доповненням до основної експозиції, у якій представлено близько сотні оригінальних прижиттєвих видань. Мета її – показати велич письменника, «різносторонність його інтересів, потягів і тем роботи», яка, за словами М. Грушевського, «була незвичайна, і не було такої сфери, де його не тягло б приложити свою працю. Він не гордував ніякою працею, коли вона в його концепції ув’язувалась з загальнішими проблемами економічного, культурного чи політичного піднесення українського народу».

На виставці акцентована увага на прижиттєвих виданнях письменника як найбільш рідкісних та унікальних. Поетичний доробок представлений збіркою «Зів’яле листя» (1911), авторським виданням «Мойсей» (1905), виданням «Поеми» (1899) і доповнений літературознавчою працею «Секрети поетичної творчості» (1898).

Із прозою письменника можна ознайомитися завдяки прижиттєвим збіркам: «Полуйко і інші бориславські оповідання» (1899), «На лоні природи і інші оповідання» (1905), повісті «Перехресні стежки» (ЛНВ, 1900) – та творам для дітей: «Коли ще звіри говорили» (1903), «Коваль Бассім» (1901). Два унікальні видання – альманахи «Вік» (поезія та проза, 1902) – доповнюють цей тематичний цикл поезіями та оповіданням «Грицева шкільна наука».

001_новый размер 002_новый размер 003_новый размер

До уваги відвідувачів переклади Івана Франка з Й. -Ф. Гете, з К. Ф. Маєра, А. Мадаврського. Музей володіє 13-ма відредагованими та виданими Іваном Франком перекладами П. Куліша з В. Шекспіра. В експозиції виставки один із них – «Гамлет» (1898).

І. Франко як видавець представлений раритетними виданнями «Акорди. Українська лірика від смерті Шевченка» (1903) та журналом «Житє і слово» (1904), який автор видавав на кошти дружини – Ольги.

Виставка розкриває ще одну цікаву грань письменника: І. Франко-фольклорист. В «Етнографічному збірнику» (1907) демонструються зібрані ним «Галицько-руськи народні приповідки».

Значний інтерес представляють літературознавчі праці І. Франка, адже вони займають 17 томів 50-томного видання. На виставці його докторська дисертація «Варлаам і Йоасаф, старохристиянський духовий роман і його літературна історія» в Записках НТШ (1897), «Нарис історії української літератури» (1910) та інші.

Завдяки виданням «Листи до І. Франка» (1906) та «Привіт І. Франкові в сороколітє його письменницької праці» (1914) розкриваються непрості взаємини письменника із сучасниками.

На виставці закцентовано увагу також на дослідженнях 1920-х років науковців: М. Возняка, Я. Яреми, П. Филиповича, С. Петлюри, Д. Донцова, виданнях І. Лизанівського. Представлені ґрунтовні розвідки Ю. Шевельова, Є. Маланюка, Д. Павличка, Я. Грицака, М. Жулинського, В. Неборака, Б. Тихолоза. Серед них виділяється дослідження Р. Горака та Я. Гнатіва «Спогади про І. Франка», удостоєне Національної премії імені Т. Шевченка.

Почесне місце в експозиції виставки займають повні зібрання творів письменника. Найбільше з них, 50-томне, демонструє, що дослідницька робота над творчістю І. Франка продовжується і понині, оскільки доповнюється все новими томами його невиданих праць. До уваги відвідувачів 54-й том (2011).

Окрасою виставки є іконографія письменника: художні роботи В. Касіяна, В. Чебаника, О. Білянського. Також ілюстрації до творів І. Франка лауреатів Національної премії імені Т. Шевченка Є. Безніска та В. Лопати, заслуженого діяча мистецтв України В. Базилевича.

У центрі виставки гравюра «Мойсей» авторства Є. Безніска та текст «Прологу» І. Франка з поеми «Мойсей», названий Ю. Шевельовим «другим Заповітом українському народові».

 Виставка супроводжується текстами письменника з його автобіографій, спогадів та публіцистичних праць, зокрема з «Одвертого листа до галицької української молодіжі» та «Поза межами можливого», актуальність яких переконує в пророчому дарі Івана Франка.