Серпень 2, 2021

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Роман з народного життя П.Мирного та І.Білика (Женева, 1880)

Серед першовидань творів українських письменників, якими володіє наш музей, зберігається першодрук роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Женева, 1880). Ця книга, як і багато інших важливих та цінних матеріалів, надійшла до музею 1985 року в складі особистої бібліотеки Миколи Терещенка.

IMG_4357

Загальновідомо, що в історію української літератури твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» увійшов як перший український соціально-психологічний роман. Книга цікава не лише своїм змістом, а й історією створення та видання.

Відомо, що роман був написаний двома рідними братами – Панасом та Іваном Рудченками, які одночасно займались літературною працею під псевдонімами Панаса Мирного та Івана Білика і вірно служили на чиновницьких посадах Російській імперії. Для дійсного статського радника П.Мирного, який довго приховував своє захоплення, література стала справою життя.

Історія цього твору доволі непроста. Написання роману тривало в кілька етапів – з 1872 по 1875 роки.

Літературний задум твору належав саме П.Мирному, який навесні 1872 року мандрував до Полтави та почув розповідь візника-підлітка про полтавського розбійника Василя Гнидку. Саме під враженням від почутого було написано нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Матеріали цього нарису лягли в основу повісті «Чіпка», яка і стала першим етапом у створенні майбутнього роману.

Панас Мирний

П.Мирний надіслав рукопис повісті своєму братові, вже відомому на той час дослідникові фольклору та літературному критику. Саме старший брат здійснив вирішальний вплив на духовне зростання П.Мирного і підштовхнув його до літературної праці. І.Білик написав докладну рецензію, яка спонукала П.Мирного до продовження роботи над твором. Після першої невеликої переробки твору настала його кардинальна перебудова і поява нової редакції. Пізніше І.Білик відійшов від ролі критика і сам долучився до процесу написання твору. Зрозуміло, що творче співавторство не було легким, оскільки брати володіли різними літературними талантами. У результаті роман пройшов кілька редакцій, окремі його частини та розділи мали різні варіанти, а сам процес створення затягнувся на 4 роки.

Після багатомісячної письменницької праці повість «Чіпка» переросла у роман, який, за визначенням Івана Франка, став великим і яскравим твором «з народного життя», в якому «змальовано майже столітню історію українського села».

Однак твір чекали нові випробування. 25 жовтня 1875 року брати Рудченки надіслали рукопис до Київського цензурного комітету, який вилучив з тексту найгостріші соціальні моменти і лише після цього дав дозвіл на публікацію. Роман опинився у Петербурзі, де мав видаватись в одній з найбільших друкарень міста – друкарні М.Стасюлевича. Прикметно, що довіреною особою авторів став М.Лисенко, який наглядав за підготовкою твору до друку. І ось роману, що вже був порізаний царською цензурою, не пощастило знову – поява 1876 року Емського указу повністю унеможливила його видання. Книга вийшла у світ лише через 4 роки – 1880-го в Женеві в друкарні, яку заснував М.Драгоманов. Це видавництво відоме як українська вільна безцензурна друкарня, яка з 1876 по 1919 рік видала 112 українських книжок. На згадку про цю довгоочікувану подію брати сфотографувались і залишили нащадкам зворушливе фото про «братську спілку».

 Брати Рудченки

Перше (женевське) видання роману було здійснене не за рукописом авторів, з поновленням більшості цензурних та авторських купюр. Можна цілком зрозуміти мотиви видавців, які таким чином намагались полегшити доступ книги на Україну. Але однак роман був заборонений для поширення і друку на території Російської імперії і майже 25 років лишався рідкісною книгою в Україні. Лише 1903 року П.Мирному нарешті вдалося надрукувати твір, але під іншою назвою – «Пропаща сила» у журналі «Киевская старина». Обрана назва роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» давала чудове розуміння авторської позиції щодо народної непокори та стихійних бунтів. Зміна назви твору була знову пов’язана із цензурними переслідуваннями. 1905 року роман вийшов окремою книгою у видавництві «Вік», відомому розмаїттям та обсягом своєї книжкової продукції. Обидва видання повторювали текст женевського за незначними винятками.

Письменнику не пощастило дочекатись виходу роману за текстом, який брати-автори 1875 року подавали до цензури. Перше повне видання «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», здійснене Євгенією Рудинською за автографом 1875 року з відновленням усіх цензурних і авторських купюр, з’явилось лише під час українського відродження 1926 року.

П.Мирний постійно наголошував на рівноправності І.Білика як автора роману та стежив за дотриманням цієї вимоги. До кінця 1930-х років усі видання виходили під двома прізвищами. 1937 року під час підготовки вибраних творів П.Мирного ця традиція була безпідставно порушена, і прізвище І.Білика несправедливо зникло з авторства.

Однак, незважаючи на всі заборони і перешкоди, доля лишилась прихильною до цього твору. Роман усе ж таки був дописаний і опублікований, неодноразово перевидавався, став програмним для вивчення твором і знайшов свою широку читацьку аудиторію.

Історія цього твору є доволі промовистою. Написання роману розкриває всі таємниці та особливості творчого процесу, а видання твору демонструє утиски, яких зазнавала українська культура в часи царської Росії. Також книга є яскравим прикладом того, в яких складних умовах українським письменникам доводилось творити літературу та розбудовувати українську культуру, яка перебувала в колоніальному становищі.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був предметом ґрунтовних досліджень упродовж всього ХХ століття та отримав високі оцінки як класиків української літератури, так і наших сучасників.

IMG_4361

Нині перше прижиттєве видання роману класика української літератури П.Мирного та його співавтора І.Білика знаходиться в експозиції музею і є одним із найвидатніших досягнень української прози XIX століття.

 

Лариса Омельяненко,
учений секретар