Жовтень 24, 2018

МОЯ КРАЇНА – Україна

Саме таку назву має виставка Інни Вапнярської – майстрині Петриківського розпису, яка відкрилась 23 жовтня в Національному музеї літератури України.

IMG_0006

IMG_0005b

Інна Дмитрівна – Член Національної спілки художників України (1994 р.) та член Національної спілки майстрів народного мистецтва (2002 р.). Належить до новітньої хвилі українських митців, яке з’явилося в 90-х роках минулого століття. Це покоління увібрало в себе те, що було започатковане шістдесятниками на образотворчій ниві, в якій основоположниками були неперервна нитка традицій і народного мистецтва.

IMG_0026 IMG_0028

Графік за освітою Інна Вапнярська обрала такий же шлях, котрий від початку став самобутнім, означивши її індивідуальність. Для того мисткині вистачило зануритися в глибокі джерела народного мистецтва. Об’їздивши майже всю Україну з планшетом і фарбами, побувала в Шевченківських місцях – в Каневі та на могилі Т.Г. Шевченка і в його рідному селі Кирилівці. Відвідала Гоголівські місця: Полтаву, Диканьку, Писарівку… Пощастило побувати з етюдами в Криму, а також у Карпатах. Не оминула своєю увагою і такі чудові міста як Львів, Кам`янець-Подільський, Івано-Франківськ, Хмельницький. Історія України від Сходу до Заходу, любов до народного мистецтва дало про себе знати, коли І. Вапнярська працювала викладачем у Київському художньо-промисловому технікумі. Саме тоді вона й познайомилася з Петриківським розписом. Вже на початку 90-х років з’явилися картини, побудовані на стриманому кольоровому тлі, що нагадують собою декоративні кущі квітів: «Чагарник», «Кущ», «Синь», «Квіти».

Майстриня звертається до глядача близькою й зрозумілою тематикою, сюжетом, знанням українського світу. Те, що символізує поняття рідного краю й асоціюється насамперед з селом, Інна Вапнярська відтворює з великою наснагою й глибоким почуттям. Розмаїття її тематики – це втілення пісенної творчості, звичаїв, традиційних свят, про що свідчать і назви творів: «Запрошення на весілля», «Пирогів», «Шевченківський край», «Журавлі», «Карпати». Свою тематику розписів мисткиня вибудовує за характерними показниками станкової картини, створюючи своєрідний жанр пейзажу. Із урахуванням певного настрою в природі, художниця застосовує відповідні кольорові гами. При цьому палітра майстрині розширюється до використання всіх кольорів із застосуванням традиційного перехідного петриківського мазка.  

Роботи Інни Вапнярської закликають шанувати наше минуле, що має слугувати відновленню історичної пам’яті й національної самосвідомості.

IMG_0017 IMG_0007 IMG_0036 IMG_0037 IMG_0040 IMG_0051 IMG_0055 IMG_0061 IMG_0065 IMG_0069 IMG_0081 IMG_0085