Серпень 1, 2019

«Отечество ж собі грунтуймо в ріднім слові…» (П.Куліш)

У Національному музеї літератури України відкрилася літературно-мистецька виставка «Отечество ж собі грунтуймо в ріднім слові…» (П.Куліш), приурочена 200-літтю від дня народження Пантелеймона Куліша. «Могутній майстер української мови й творець українського правопису, благородний поет «Досвіток», перекладач…» – за словами М.Коцюбинського – «…має право на велику повагу і вдячність», оскільки був він ще й великим письменником, і істориком, і етнографом, і літературним критиком, і публіцистом, і громадським діячем в одній особі.

Письменник, який став на прю з власним народом, служив йому денно і нощно. Євген Маланюк це служіння означив блискучою фразою: «З цілого його творчого доробку, з тієї бібліотеки книжок завше пам’ятаємо той один рядок: Народе без пуття, без чести, без поваги – той рядок, що болить як незагоєна рана, що горить і пече, як образливо-болючий поличник, що ножем крає наше серце. Тоді, як і тепер. Донині».

Афіша Куліш серпень 2019_новый размер

IMG_3650_новый размер IMG_3653_новый размер IMG_3651_новый размер

Окрасою виставки стали автографи П.Куліша, що надійшли в складі колекції Миколи Терещенка 1985 року. Це – «Украина, одь початку краины до батька Хмельницького», «О новом издании Т.Г.Шевченка», літературно-критична стаття про український фольклор «Переднє слово» та самі рукописи текстів народних пісень, записаних рукою письменника. Доповнює цей комплекс експонатів автографи шести листів, (відібраних з 28-и)  його дружини Олександри Куліш, з роду Білозерських, української письменниці Ганни Барвінок, адресованих її рідній сестрі Надії (в одруженні Забілій).

На виставці представлена значна кількість прижиттєвих видань  Пантелеймона Куліша – знамениті «Записки о Южной Руси», «Чорна рада, хроніка 1663 року», один з томів досліджень про Миколу Гоголя («Сочинения и письма», т.5), критичний огляд творчості Григорія Квітки-Основ’яненка (1858), критичні та неоднозначні статті, присвячені питанню пошуку національного взаємопорозуміння з сусідніми народами: «История присоединения Руси», «Крашанка русинам и полякам».

Прижиттєвими виданнями «Хата» та «Основа» представлений Пантелеймон Куліш як видавець та журналіст.

Його перекладацьку діяльність демонструють переклади (13 драм) Уільяма Шекспіра, виданих Іваном Франком у Львові. Гордістю музею є першодрук трагедії «Гамлєт, принц Данський» з автографом Ганни Барвінок (О.Куліш) Петру Стебницькому. На виставці відмічається подвижницька праця його дружини, яка опікувалася виданням «Святого письма Старого і Нового Завіту» (Відень, 1903) та тритомником: «Сочинения и Письма П.А.Куліша» (видавець І.Каманін, 1908).

Як поет, П.Куліш представлений посмертним повним 6-томним  виданням, здійсненим Львівською «Просвітою» 1908-1910 роках, «Драмованою поемою» («Байда, князь Вишневецький», «Петро Сагайдачний», «Цар Наливай») та іншими творами.

Досить повно представлені на виставці альманахи та літературні збірники Східної та Західної частини України з публікаціями творів письменника: «Акорди» (1903), «Дубове листя» (1903), «Досвітні огні» (1908), «Струни» (1922), «Розвага» (1927) та інші.

Важливе місце на виставці займають літературно-критичні праці Миколи Зерова, Сергія Єфремова, Юрія Луцького, Віктора Петрова, Юрія Шереха, Олександра Дорошкевича з осмисленням творчості великого письменника та його культурно-історичної ролі. Серед них першовидрук статті Євгена Маланюка в «Українській трибуні» (Мюнхен. 7.01.1948), написаній у ДіПі таборах.

Сімдесятирічне замовчування П.Куліша наверстується дослідженнями про нього часів Незалежності. На виставці можемо побачити фундаментальне двотомне дослідження Євгена Нахліка та його моногафії, присвячені непростій особистісній долі письменника, об’ємні дослідження Олеся Федорука, Василя Івашківа та інших. Нове бачення ролі письменника в літпроцесі розкриває Соломія Павличко  в своїй монографії. Видавництво «Критика» розпочало великий проект по повному виданню його творів: на виставці чотири ошатні томи з його листами та з «Записками о Южной Руси».

Виставку прикрашають листівки з видами міст тогочасної України та Європи, яку не раз відвідував Пантелеймон Куліш, та художні полотна сучасних українських художників.

Виставка «Отечество ж собі грунтуймо в ріднім слові» триватиме протягом серпня-вересня 2019 року в меморіальній бібліотеці Колегії Павла Галагана.