Вересень 18, 2019

Виставка “Друковані видання періоду визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр.”

Державна наукова установа “Книжкова палата України імені Івана Федорова” є унікальним, єдиним у своєму роді закладом, де зберігаються усі види друкованої продукції, що колись виходили і виходять зараз у видавництвах нашої країни. За 100 років свого існування палата накопичила понад 16 млн. примірників.
Датою заснування Книжкової палати є 24 січня 1919 р. Однак, формування її фондів розпочалося заздалегідь від її офіційного утворення. Затверджений 15 червня 1917 р. уряд України – Генеральний Секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком – ініціював надсилання обов’язкових примірників вітчизняних книгодруків до бібліотечного відділу Генерального секретаріату народної освіти. Впродовж 1918 р., за правління гетьмана Павла Скоропадського, функцію збирання та збереження усієї друкованої продукції, що виходила на теренах України, почав виконувати архівно-бібліотечний відділ Головного управління мистецтв та національної культури. Тож, загалом, на момент утворення Книжкової палати України, у сховищах відділу вже накопичилося 2396 примірників друкованої продукції, з яких надходження 1917 р. становили 661 примірник, 1918 р. – 1735 примірників. У 1919 р., коли Книжкова палата вже працювала, на полиці потрапило 2007 вітчизняних новодруків. У подальшому, кількість надходжень неухильно зростала.
Представлена виставка, присвячена 100-літньому ювілею установи, висвітлює один із найскладніших періодів історії України – період національно-демократичної революції та боротьби за збереження української державності (1917-1921 рр.).
Експозиція виставки складається зі 120 експонатів. До перегляду представлено різні види друкованих видань за вказаний період: зокрема, книги, періодичні і продовжувані видання (збірники наукових праць, журнали), аркушева продукція (листівки, відозви, гасла тощо), образотворчі видання (плакати). Дані матеріали покликані проілюструвати надзвичайно складну історичну добу нашого минулого, репрезентувати різні соціальні та політичні сили через призму друкованого слова. Відвідувачі виставки мають змогу ознайомитися з вітчизняними друкованими виданнями різного спрямування, а саме: суспільно-політичною літературою, урядовими рішеннями та наказами, науковими працями, підручниками, посібниками, словниками, художньою літературою тощо.
На виставці експоновано раритетні видання столітньої давнини. Серед останніх праці видатних громадських і культурних діячів України Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Івана Огієнка, Микити Шаповала, Євгена Чикаленка, Сергія Остапенка та ін.
Видатний історик, фундатор наукової концепції української історії Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) на даній виставці, в першу чергу, репрезентований як політик, адже за доби визвольних змагань він відігравав одну із ключових ролей – був Головою першого українського парламенту – Української Центральної Ради. Відвідувачі можуть ознайомитися зі збіркою публіцистичних праць М. Грушевського “Вільна Україна”, написаних у 1917 р. і актуальних в контексті діяльності УЦР по розбудові української держави.
Серед експонатів виставки є наукова праця заступника Голови Української Центральної Ради, видатного літературознавця Сергія Олександровича Єфремова (1876-1939). Остання присвячена розвитку українського письменства від стародавніх часів.
Ім’я очільника першого українського уряду, автора перших трьох Універсалів УЦР, видатного письменника Володимира Кириловича Винниченка (1880-1951) на даній виставці виринає неодноразово. До уваги відвідувачів представлено художні та політичні тексти В. Винниченка. Зокрема, його п’єса “Базар”. Біографічні відомості та аналіз громадсько-політичної діяльності В. Винниченка уміщено в експонованому аркушевому виданні. На сторінках книжкових, журнальних та аркушевих видань можна ознайомитися зі змістом Універсалів Української Центральної Ради.
Великою добіркою експонатів представлено ім’я генерального секретаря з військових справ в українському уряді, лідера Директорії, головнокомандувача військ Української Народної Республіки Симона Васильовича Петлюри (1879-1926). В експозиції є збірка його літературних творів “Незабутні”, листування з головою Ради Народних Міністрів УНР Б. Мартосом у серпні 1919 р., підписані Петлюрою Універсали Директорії, численні військові накази, плакати і листівки, що висвітлюють петлюрівський рух. Серед експонатів представлено працю одного з перших біографів Петлюри, репортаж з судового засідання, яке проводила радянська влада, виносячи вирок колишнім соратникам отамана Петлюри.
В експозиції представлено ім’я запеклого опонента Симона Петлюри, члена Української Центральної Ради, співавтора 4-го Універсалу УЦР, міністра з земельних справ в уряді Директорії, засновника Українського господарської академії у Подебрадах, Українського педагогічного інституту імені Драгоманова у Празі, одного з фундаторів вітчизняної соціології Микити Юхимовича Шаповала (1882-1932). Відвідувачі мають змогу ознайомитися з написаною ним працею з розвитку лісництва в Україні.
Серед експонатів праця відомого суспільно-політичного і релігійного діяча Івана Івановича Огієнка (1882-1972), присвячена історії української культури.
На одному з виставкових стендів можна побачити мовну розвідку, укладену відомим громадсько-політичним діячем і меценатом української культури Євгеном Харлампієвичем Чикаленком (1861-1929). Автор розмірковує про долю української мови, накреслює шляхи її збереження та розвитку.
Значну частину експозиції займають наукові розвідки та навчальні посібники, як-то, “Нариси з новітньої історії політичної економії і соціалізму” видатного українського економіста Михайла Івановича Туган-Барановського (1865-1919). Останній також був активним учасником визвольних змагань українського народу, займаючи посаду Генерального секретаря з фінансів у серпні-листопаді 1917 р. В експозиції представлено підручники “Економічна географія України”, “Політична економія”, що були написані українським вченим, громадсько-політичним діячем, викладачем університету у Кам’янці-Подільському, прем’єр-міністром Ради Народних Міністрів УНР у лютому-квітні 1919 р. Сергієм Степановичем Остапенком (1881-1938). Серед експонатів є гідрогеологічна розвідка “Підземні води України”, написана видатним українським географом, геологом і педагогом Павлом Аполоновичем Тутковським (1858-1930).
Наукову добірку виставкової експозиції прикрашають й інші друковані праці, зокрема, монографічна праця доцента Університету Святого Володимира І. Трахтенберга “Паперові гроші”, підручник з органічної хімії, написаний заслуженим професором Університету Святого Володимира С. Реформатським, арифметичний задачник О. Степовика, виданий коштом Полтавського земства у 1917 р., Біблія старого заповіту, видана вінницькою “Просвітою”. Велику кількість наукових публікацій уміщують представлені на виставці періодичні та продовжувані видання, зокрема, “Університетські новини” Університету Святого Володимира у Києві, “Новини Харківського технологічного інституту імператора Олександра ІІІ”, журнал “Південний інженер”, який видавало Товариство інженерів, що були випускниками Катеринославського гірничого інституту імператора Петра І.
До уваги відвідувачів кілька цікавих словникових видань, зокрема, “Російсько-український словник”, укладений С. Іваницьким і Ф. Шумлянським, термінологічний словник з фізики (розділ “Статика”), “Московсько-український словник для військових”, підготовлений зусиллями секретаріату з військових справ УНР. Родзинкою серед цих експонатів є “Україно-руський словничок до Кобзаря Т.Г. Шевченка”, виданий у 1917 р. друкарнею губернського правління, що розташовувалася у місті Херсон.
Серед довідникових видань цього періоду представлені різноманітні книгодруки військового призначення, зокрема, “Муштровий статут для піхоти”, “Керування батареєю”, “Дисциплінарний статут”, “Статут внутрішньої служби”, “Програма навчання молодих козаків піхоти, кінноти та артилерії”, “Муштровий статут для легкої пушкової й гав бічної артилерії”. Усі зазначені видання готувалися зусиллями Головного управління Генерального штабу військ УНР.
Значну частину виставкової експозиції становлять різноманітні урядові видання (універсали Української Центральної Ради, Директорії, закони і розпорядження Генерального Секретаріату, Ради Народних Міністрів тощо. Відвідувачі мають змогу ознайомитися з текстом Конституції Української Народної Республіки, виданим у Києві у 1918 р., оглянути цілу низку законів, прийнятих в УНР, зокрема, законом про вибори до Установчих зборів Української Народної Республіки, Земельним законом, ухваленим УЦР 18 січня 1918 р., Законом про 8-мигодинний робочий день, ухваленим УЦР 25 січня 1918 р. тощо. На виставці експонується закон про “Громадянство Української держави”, прийнятий під час правління гетьмана Павла Скоропадського. Окрім того, експонується “Збірник законів, обіжних та інших розпоряджень у справах земельних в Українській Народній Республіці”, виданим у Києві на початку 1918 р. Чимало важливих документів уміщено в аркушевих виданнях, зокрема, Універсал Директорії УНР за підписами В. Винниченка, С. Петлюри, Ф. Швеця, О. Андрієвського, А. Макаренка, М. Шаповала, розпорядження Міністерства праці за підписом міністра в уряді Директорії Осипа Безпалька, наказ про мобілізацію до лав війська УНР за підписом військового міністра Директорії отамана Сиротенка.
В експозиції представлена суспільно-політична література часів визвольних змагань 1917-1921 рр., зокрема, програми українських партій, агітаційно-пропагандистські видання, брошури з окремих питань громадського життя та ін.
Незмінною увагою у відвідувачів користуються друковані видання, пов’язані з так званим єврейським питанням, зокрема: “Стережіться провокацій” І. Глушківського, де проводиться контрагітація щодо єврейських погромів, “Євреї та Українська Республіка”, де розповідається про візит єврейської делегації до Симона Петлюри у Кам’янець-Подільський 17 липня 1919 р., пропагандистська брошура Міністерства преси УНР “Чому серед жидівських робітників є багато більшовиків” С. Золотаренка. Родзинкою експозиції з єврейської тематики є книга міністра з єврейських справ в уряді УНР Мойсея Зільберфарба “Єврейське міністерство і єврейська автономія на Україні: сторінки історії”.
Серед експонатів розвідка Павла Костенка, присвячена історії кубансько-чорноморського козацтва та його зв’язків з Україною.
До уваги відвідувачів підготовлено велику добірку аркушевої продукції та плакатів – листівки, відозви, гасла, за допомогою яких теренами України швидко поширювалася інформація щодо пересування військ, встановлення нової влади, проголошення законів, наказів тощо. Ці видання, загалом,  віддзеркалюють діяльність національних органів влади (УНР, ЗУНР, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії) та органів радянської влади, а також розкривають особливості білогвардійського руху в Україні.
Особливе місце у виставковій експозиції посідає добірка образотворчого мистецтва 1917-1921-х рр. Взагалі, плакатами у той час займалися такі художники, як М. Рокицький, І. Падалка, А. Петрицький, В. Єрмилов, З. Толкачов та ін. Серед основоположників і творців українського революційного плаката були такі митці, як О. Маренков, О. Хвостенко-Хвостов, А. Страхов, Б. Єфимов, М. Жук, О. Судомора та багато інших. Однак, слід зазначити, що чимало плакатів періоду громадянської війни лишилося безіменними, підписаних плакатів відомо мало, та й прізвища художників здебільшого позначені псевдонімами або тільки ініціалами, належність яких і досі не розшифрована. З одного боку, цей жанр народжувався як явище, що покликане відгукнутися на подію й відтак зійти зі сцени, тому художники не надавали значення фактові зазначення свого авторства на виданні. З іншого — в умовах воєнно-політичної неусталеності, коли мінялася влада і відкочувалися фронти, було небезпечно ставити своє прізвище на політичному плакаті.
До уваги відвідувачів експозиції представлено дві продовольчі картки, видані Київським Губернським революційним комітетом у 1920 році: на хліб або муку для дорослої людини та дитяча продовольча картка. Аркуші, надруковані на побутовому та споживчому папері, що містять оригінальні відмітки цензури й інші позначки, є справжніми документами революційної епохи. Як відомо, на початку 1921 року здирницька для селянства, нічим неунормована продовольча розкладка часів “воєнного комунізму” була більшовиками скасована, натомість запроваджувався продовольчий податок. В експозиції виставки ця грандіозна подія віддзеркалена у плакаті “Селянство! О[д]дай продподаток!” (1921).
Серед експонатів виставки є твори художньої літератури. Зокрема, відвідувачі можуть ознайомитися з працями Григорія Квітки-Основ’яненка, Івана Франка, Лесі Українки, Степана Васильченка, працями відомого історичного белетриста Адріана Кащенка та ін.

001 IMG_6481 IMG_6482 IMG_6483 IMG_6485 IMG_6489 IMG_6490