Жовтень 25, 2019

Урочиста академія з нагоди 200-річчя від дня народження Григорія Ґалаґана

23 жовтня в Національному музеї літератури відбулася Урочиста академія з нагоди 200-річчя від дня народження громадського діяча, мецената освітньої справи Григорія Ґалаґана. Григорій Ґалаґан був одним з найяскравіших представників дворянської культури ХІХ століття, який усвідомлював свою українську ідентичність  і свій громадянський обов’язок перед українським народом. Він опікувався багатьма навчальними закладами і був засновником знаменитої Колегії Павла Ґалаґана  (1871-1919) – нині в  цьому приміщенні діє   Національний музей літератури України.

IMG_2370б IMG_2370а

Пошанувати пам’ять видатного українця зібрались науковці Інституту історії НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Б.Грінченка,  Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, Державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (м.Переяслав-Хмельницький), представники Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана», Прилуцького краєзнавчого музею,   Музею книги та друкарства України, Київської гільдії професійних екскурсоводів-перекладачів і науковці Національного музею літератури України.

IMG_2374а IMG_2393

Під час своїх виступів учасники академії охопили різні напрямки діяльності цієї видатної людини.  Особлива увагу виступаючі наголосили на його меценатській та доброчинній діяльності. Так Григорій Павлович  ініціював та фінансував створення чоловічої гімназії в Прилуках. Завдяки йому була створена також жіноча і чоловіча  та  низка народних шкіл.  1876 році Григорій Павлович пожертвував свою садибу в селі Діхтярі для організації ремісничого училища. Він підтримував власними коштами видання часопису «Киевская старина». 1871 року створив перше в Україні ощадно-позичкове товариство в Сокиринцях для допомоги селянам-погорільцям та потерпілим через неврожаї. Галаган очолював у Києві Південно-західний відділ Географічного товариства, усіляко підтримував діяльність «Старої  Громади», допомагав молодим талановитим людям у отриманні освіти, клопотався про їхнє працевлаштування. У грудні 1871 року Г.П.Ґалаґан обраний головою Прилуцького дворянства, працював на цій посаді до 1882 р. і за цей час домігся значного збільшення бюджетного фінансування народної освіти, зокрема –  гідної оплати праці вчителів. Важливим у житті Григорія Ґалаґана стало 1 жовтня 1871 року – цього дня у Києві відкрилась Колегія Павла Ґалаґана, створена коштом мецената і названа на честь його сина.

З великою цікавістю присутні оглянули виставку «Григорій Ґалаґан – мецетат освітньої справи», створену на основі музейних раритетів.

IMG_2519

Традиції благодійництва та меценацтва підримуються і в наш час – є  люди, які роблять добрі справи й сьогодні. Тож Національний музей літератури України пошанував і своїх благодійників, які дуже багато зробили для культури і мистецтва в нашій країні і зокрема для нашого музею. Ми цінуємо іхню співпрацю з музеєм і щиро їм дякуємо. За вагомий внесок у розвиток культури України, музейної справи, багаторічну спільну працю з музеєм та благодійницьку  підтримку Почесними грамотами та медалями    були нагороджені: директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка, академік НАН України Микола Жулинський, заслужений художник України, лауреат Шевченківської премії Кость Лавро, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, професор Володимир Слєпченко, письменниця, голова Київської організації НСПУ Марія Морозенко, заслужений артист України  скрипаль і композитор Кирило Стеценко,   письменник і громадський діяч, лауреат Шевченківської премії Михайло Слабошпицький, народна артистка України, волонтерка Світлана Мирвода, журналіст і громадський діяч, волонтер Леонід Соколов.

IMG_2591 IMG_2629

Зважаючи на вагомий внесок в історію розвитку освіти, науки і культури України, велику благодійницьку та меценатську діяльність Григорія Ґалаґана учасники  урочистої академії за ініціативи музею літератури підписали звернення до Київської міської ради з проханням розглянути питання про присвоєння одній із вулиць міста Києва імені цього відомого громадського діяча, мецената та встановити на будинку музею його меморіальну дошку.

 Продовжуючи колегіатські традиції, Національний музей літератури України відродив театральну вітальню. Тож приємним подарунком для всіх присутніх стала постановка уривку п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка”, яку підготували співробітники музею.

IMG_2872

Саме в рекреаційній залі Колегії Павла Ґалаґана 20 лютого 1881 року колегіати та викладачі взяли участь у постановці цього шедевру Котляревського. Ідейним натхненником був сам Григорій Ґалаґан. Цікавим є факт, що одну із головних ролей тоді зіграла Антоніна Трегубова, сестра Ольги Хоружинської – дружини Івана Франка. На прем’єрі вистави був присутній класик української музики Микола Лисенко, який написав музику до цього твору. Зал Колегії Павла Ґалаґана був переповниний: стихія народної творчості, пісні, народні скарби наповнювали духом українськості присутніх як і тоді, так і нині!

IMG_2374 IMG_2388 IMG_2422 IMG_2437 IMG_2455 IMG_2458 IMG_2470 IMG_2481 IMG_2488 IMG_2520 IMG_2546 IMG_2552 IMG_2567 IMG_2578 IMG_2586 IMG_2610 IMG_2640 IMG_2644 IMG_2658 IMG_2669 IMG_2696 IMG_2706 IMG_2718 IMG_2741 IMG_2775 IMG_2799 IMG_2821 IMG_2832 IMG_2843 IMG_2849 IMG_2872 IMG_2884 IMG_2933а IMG_2957 IMG_2963 IMG_3031