Лютий 21, 2020

Анонс музейних заходів та виставок з 24 по 29 лютого 2020 року

Заходи

25 лютого о 15:00 у рамках програми «Леся Українка: розширення горизонтів», присвяченої 150-річчю Лесі Українки, відбудеться літературно-мистецька акція «Пісень, і мрій, і непокірних дум…»До музею завітають студенти Національного авіаційного університету. Поезії Лесі Українки звучатимуть у виконанні Галини Стефанової, актриси Центру Леся Курбаса та солістів вокального ансамблю «Ангельорус» Київської дитячої школи мистецтв №23.

Афіша до 150 річчя Лесі Українки 025.02.20._новый размер

25 лютого о 17:00 гостем спільного проєкту Національного музею літератури України та Національної спілки письменників України «Майстри слова» стане Дмитро Лазуткін – відомий сучасний поет, журналіст, спортивний коментатор, телеведучий. Дмитро – автор поетичних збірок «Артерія», «Червона книга», «Бензин» та ін. Лауреат літературних премій ім. Юрія Яновського, та конкурсів «Благовіст», «Гранослов», «Смолоскип», фестивалю «Київські лаври», переможець Першого відкритого чемпіонату України зі слему. Стипендіат міжнародної програми GaudePolonia. Працює генеральним продюсером телеканалу XSPORT.
Вхід за музейним квитком.

86717910_2782076008576977_5383164257636450304_o_новый размер

26 лютого о 14:00 відбудеться зустріч із художником, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка Костем Лавром. Кость Лавро  як книжковий графік  відомий оформленням книг видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Розумна дитина» і своєю співпрацею з популярним французьким дитячим журналом «Pomme d’Api». Його книжкові ілюстрації відзначені багатьма нагородами. Відвідувачі спілкуватимуться з улюбленим художником та створюватимуть ілюстрації до літературних творів.

Шаблон ФБ Лавро 26.02.._новый размер

 

27 лютого о 17:00 в рамках проєкту «НОВА ДОБА: поезія з фідбеком» в Національному музеї літератури України відбудеться зустріч з молодою харківською поетесою Анною Кисельовою. Пісні на слова Анни заспіває відомий український бард Юрій Євсєєв. Нагадуємо, що «Нова доба» – спільний проект НСПУ та Національного музею літератури України, покликаний познайомити киян з яскравими молодими поетами України та поспілкуватися з ними, адже заходи передбачають вільне спілкування гостей з аудиторією. Куратор і модератор заходу – Єля Дорофієвська.
Вхід за музейним квитком.

 Afisha-Nov.-851x1024_новый размер

 

Виставки

Експонуються:

  • літературна виставка «Як бачило око і відчувала душа…», до 115-й річниці від дня народження Уласа Самчука – одного з найпопулярніших українських письменників ХХ століття.
    Він народився 20 лютого 1905 року в с. Дермань (нині Здолбунівський р-н Рівненської обл.). У 1913 р. батько купив землю на Кременеччині в с. Тилявка, куток якого, де оселилися переселенці (зі Самчуками подалися в чужий край ще декілька сімей), й до сьогодні називають дерманським. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, звідси він пішов у світ.
    У велику літературу Улас Самчук ввійшов у 20-30 роках ХХ століття стрімко, потужно. Один по одному виходять друком його твори: трилогія «Волинь» – епічне полотно із життя волинського села. На виставці представлені друге (з присвятою Марії – першій дружині письменника) та третє закордонні видання, а також видання на материковій Україні в часи Незалежності. Ця трилогія принесла Уласу Самчуку письменницьку славу, зокрема перша книга «Куди тече та річка» (Львів, 1932). За неї автор отримав першу премію на конкурсі, оголошеному Товариством письменників і журналістів імені Івана Франка у Львові (за головування Романа Купчинського) 1933 р. Наступні книги з’явилися 1936 та 1937 років у Львові. Трилогія була представлена на Нобелівську премію. Сам факт подачі на світову відзнаку свідчив про авторитет  зрілого Майстра.
    Презентується третє видання знаного короткого роману про Великий голод в Україні 1932-33 років «Марія. Хроніка одного життя», написаний 1932 року (першодрук –  Прага, 1934).
    Першодруком представлений  роман «Гори говорять», який розповідає про боротьбу гуцулів за свою національну та соціальну гідність проти угорців.
    Книга про хлібороба-господаря «Кулак» експонується в сучасному виданні. Численні оповідання на основі реальних фактів були зібрані під однією обкладинкою під назвою «Віднайдений рай». Першодрук роману «Чого не гоїть вогонь» про боротьбу Української повстанської армії проти нацистських та совіцьких військ виданий Уласом Самчуком у 1959 році вже на еміграції. Його також можна побачити на виставці.
    У серпні 1941 року Улас Самчук разом із Оленою Телігою в складі однієї з похідних груп культурної реферантури проводу ОУН, керованою Олегом Ольжичем, вирушили до України. Він залишився у Рівному, де став одним із організаторів видавництва «Волинь» та головним редактором однойменної газети (1941 – 1943 рр.), яка тривалий час була чи не єдиним джерелом інформації для українців по всій окупованій території. Журналістська діяльність розкрила в ньому талант блискучого публіциста. Улас Самчук пише злободенно, гостро. Після друку статті “Так було – і так буде” в одному з номерів “Волині” 1942 року Уласа Самчука заарештувало гестапо. Перебування на Україні оунівців засвідчують фото, часописи та інші матеріали.
    Про діяльність Уласа Самчука як очільника Мистецького українського руху розповідають представлені на виставці часописи, фото та книги. Вийде друком роман «Юність Василя Шеремети».
    В тих же таборах закінчив першу книгу наступної трилогії «OST. Морозів хутір», робота над якою тривала понад 40 років. Друга книга –  «Темнота» –  була надрукована в 1957 році в Нью-Йорку, а остання – «Втеча від себе» – в 1982 році у Вінніпезі. У центрі – доля української людини за межами Батьківщини, її поневіряння не з власної волі в чужих світах.
    Улас Самчук – автор безцінних спогадів «у доб[у], яку сам бачи[в], чу[в], пережива[в]…», представивши першовидання «Плянета ДіПі», «П’ять по дванадцятій. Записки на бігу», «На білому коні» (яку автор присвятив своїй вірній подрузі-дружині Тетяні ) тощо.
    Перебуваючи на еміграції в Торонто (Канада), Улас Самчук продовжував працювати: був членом Об’єднання українських письменників «Слово», подорожував Америкою, писав репортажі про українців на чужині, закінчив останню книгу трилогії «OST» «Втеча від себе» (1982). Про ці та інші твори «українського Гомера ХХ століття» (так називають Уласа Самчука нині) розповідає представлена виставка, побудована на основі фондових матеріалів музею: фото, меморіальні речі, листівки тощо, а також раритетах, люб’язно наданих бібліотекою імені О.Ольжича (Київ).

Шаблон для Анонсів Улас Самчук 02.2020

 

  • літературно-мистецька виставка «Чарівник дитячих душ» з нагоди 90-річчя від дня народження класика сучасної української дитячої літератури Всеволода Нестайка. Свої перші оповідання для дітей він почав друкувати в журналах «Барвінок» та «Піонерія». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. Всеволод Зіновійович працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві «Веселка». На початку 90-х років XX століття загальний тираж книжок Всеволода Нестайка сягнув позначки – три мільйони примірників! А трилогія «Тореадори з Васюківки», яка видавалася 32 рази, у тому числі й за кордоном, взагалі була внесена до Особливого Почесного списку Г. Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури! Перу письменника належать понад 30 книжок оповідань, казок, повістей і п’єc, а його твори перекладено 20-ма мовами. Найвідоміші з них – «В Країні Сонячних Зайчиків», «Супутник ЛІРА-3», «Космо-Натка», «Робінзон Кукурузо», «Тореадори з Васюківки», «Одиниця з обманом», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «Загадка старого клоуна», «П’ятірка з хвостиком», «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків», «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною», «Неймовірні детективи» та інші. За творами Всеволода Нестайка неодноразово знімалися фільми, що завоювали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984) та відзначено спеціальним призом на кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985). На виставці представлено матеріали з фондів музею: книги, журнали, світлини та ілюстрації до творів Всеволода Нестайка художників Анатолія Василенка, Ольги Воронкової, Олени Чичик, Світлани Рудікової, Тетяни Юрченко, Валерія Харченка, Євгенії Житник, Юлії Радіч-Демідьонок та інших.

Афіша Нестайко 02.2020._новый размер

 

  • літературно-мистецька виставка «Маляткові дива» з нагоди ювілею журналу «Малятко». Перший номер журналу вийшов у світ 13 січня 1960 року. Відтоді журнал щомісяця потішає українську дітвору на своїх сторінках вишуканим словом та розкішними малюнками. Тут друкуються казки, вiршi, пiзнавальнi оповiдки, загадки, саморобнi іграшки, проводяться конкурси серед читачів. І хоча перші читачі журналу вже поставали бабусями-дідусями, та і нині коло «Маляткових» друзів все шириться. За цей час для «Малятка» писали Оксана Іваненко, Микола Вінграновський, Павло Глазовий, Олесь Гончар, Петро Панч, Євген Гуцало, Борис Харчук, Марія Познанська, Грицько Бойко, Платон Воронько, Андрій М’ястківський, Василь Чухліб, Наталя Забіла та ін. Нині «Малятковими» друзями є Дмитро Павличко, Наталка Поклад, Тамара Коломієць, Зірка Мензатюк, Анатолій Камінчук, Анатолій Григорук, Леся Мовчун та багато інших. На ювілейній виставці представлено роботи більше десятка художників, котрі нині малюють для «Малятка»: Катерини Штанко, Володимира Штанка, Катерини Шалварової, Наталії Кохаль, Наталі Алексенко, Вікторії Дунаєвої, Якима Левича, Ольги Сови, Наталії Анікіної, Марії Закревської, Олесі Варкач, а також роботи художників попередніх років: Лідії Голембовської, Віктора Кавуна, Людмили Загорної, Людмили Задорожної, Людмили Мітченко, Валентини Серцової, Лариси Пуханової, Валерія Горбачова, Галини Бабенко, Олени Коркіщенко, Віри Морозової та інших. Відвідувачі завдяки ілюстраціям можуть самостійно мандрувати  сторінками журналу, відгадуючи загадки, згадуючи народні казки, розгадуючи кросворди, а найменшенькі – пробуючи «прочитати самостійно» та погуляти лабіринтами. Захопливими для малечі, як завжди, будуть інтерактивні куточки, зокрема: «пальчиковий театр» та виготовлення саморобок. Літературний ряд виставки представляють раритетні видання: номери журналів 1966, 1976, 1981, 1985, 1981 та інших років; «Збірка творів для дітей дошкільного віку» (1992); «Збірка коміксів про бешкетних мишенят» (1994). Для своїх маленьких друзів «Малятко» підготувало підбірку журналів за 2019 рік.
    Виставка триватиме впродовж січня-лютого поточного року.

Афіша Малятко 01.20._новый размер

 

  • виставка творчих робіт вихованців Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» під назвою «Зима чарівниця». На виставці представлені чудові дитячі малюнки у різних мистецьких техніках, присвячені зимовим святам, розвагам та дитячим захопленням. Всі творчі роботи приємно вражають неповторністю, самобутністю, художньою уявою, вмінням поєднати народні традиції та сучасні напрямки мистецтва. Цю чудову святкову експозицію підготували вихованці та педагоги лабораторії образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва та народних ремесел Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» Шевченківського району міста Києва, зокрема: Народний художній колектив «Студія образотворчого мистецтва «Бджілка»» (педагоги: Вержбицька Ірина Володимирівна, Зельдес Володимир Маркович, Лебідь Леся Юріївна, Лельчук Дмитро Михайлович, Якушева Людмила Володимирівна); гурток «Петриківський розпис» (педагог Богусевич Наталія Олександрівна); гурток «Образотворче мистецтво» (педагог Грінкевич Валентина Миколаївна).

Zima_charivnitsya_2020 (1)_новый размер