Грудень 5, 2014

Анонс заходів, які відбуватимуться з 24 по 29 листопада

25 листопада о 16.00 –  у приміщенні Бібліотеки П. Галагана відбудеться вручення літературно-мистецьких премій Ліги  українських  меценатів ім. Володимира  Свідзінського та Бориса Нечерди за 2014 рік, які щорічно вручаються за книжки поезій, що стали явищем сучасного українського віршування, а також утвердили нові напрями в ньому.

Імена лауреатів оголошуються безпосередньо під час церемонії нагородження.

Ведучі церемонії нагородження – виконавчий директор ЛУМ М. Слабошпицький та президент Ліги В. Загорій.

26 листопада об 11.00  –   відбудеться зустріч із дитячими письменниками, лауреатами премії імені Наталі Забіли. На зустріч із маленькими читачами прийдуть Тамара Коломієць,  Наталка Поклад, Зірка Мензатюк,  Анатолій Григорук,  Анатолій Камінчук, Вадим Скомаровський.

Гостем зустрічі буде письменник, лауреат Національної премії  України  імені Тараса Шевченка Петро Перебийніс.

Пісні на слова згаданих авторів презентуватиме композитор Тетяна Данилець.

Свою готовність до зустрічі з письменниками знанням віршів засвідчать учні 2-го класу ЗОШ № 187 м. Києва.

Художниця Галина  Мокієнко поділиться з юними читачами секретами саморобки.

Одноденна виставка «Все найкраще – дітям» запропонує цікаву подорож сторінками дитячого журналу «Малятко» та книг українських дитячих письменників.

14.30 –  підбиття підсумків конкурсу «Музеєзнавець», що його організував  2008 року позашкільний  навчальний заклад Центр туризму та краєзнавства учнівської молоді з метою привернення уваги школярів до музейної справи і популяризації музеїв столиці та їх відвідування як одного з видів змістовного дозвілля. Конкурс проводиться серед учнівської молоді Оболонського району м. Києва. Протягом усього часу існування конкурсу учні району відвідали найбільші і найпопулярніші музеї  столиці. Нині у рамках конкурсу діти знайомитимуться з Національним музеєм літератури України.

 26 листопада відбудуться: екскурсія «Колегія Павла Галагана», виконання завдань за матеріалами екскурсії, квестових завдань у виставкових залах музею та  залікова гра за матеріалами оглядової екскурсії «Історія української літератури ХІ – ХІХ століть». За підсумками цих завдань відбудеться нагородження переможців конкурсу «Музеєзнавець».

27 листопада  о 17.00 –  відбудеться творчий вечір Богдана Бойчука, українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, культуролога.  Він – один із фундаторів Нью-йоркської групи, член об’єднання українських письменників «Слово» та НСПУ, редактор часописів «Нові поезії», «Світо-вид».

У заході беруть участь: Б.Бойчук, чл.- кор. НАНУ Тамара Гундорова, письменник Валерій Шевчук, художники-оформлювачі.

Твори Б.Бойчука прозвучать у виконанні Олени Огороднійчук (слово/пластика – фрагмент спектаклю «Не тільки молитви»), а також у виконанні автора.

Відбудеться презентація книги «Кляса без вісти. Поема в прозі» (2014). Інтерлюдією (автора) стане  нововидана книга «Над сакральним озером», книга друга «Кохання поза світанком» (2014), яку також представить  автор.

Богдан Бойчук – автор поетичних збірок «Час болю» (1957), Спомини любови» (1963), «Вірші для Мехіко» (1964), «Мандрівка тіл» (1967), «Вірші вибрані й передостанні» (1983), «Третя осінь» (1991) та ряду інших.  Крім літературознавчих розвідок,  видав кілька мистецтвознавчих монографій, в яких досліджував живопис, театр, балет. Богдан Бойчук – автор численних перекладів на українську ( Б. Пастернак, Х.Р. Хіменес, С. Беккет, Т. Вільямс та ін.) та на англійську – твори І. Драча, Б.-І. Антонича, багатьох інших  українських майстрів слова.

29 листопада о 15.00 – у музеї відбудеться концерт класичної музики «Родина Галаганів і музика», присвячений 195-річниці від дня народження фундатора Колегії Григорія Павловича Галагана. Цей концерт – продовження традицій духовного життя колегіатів, які завдяки зусиллям Григорія Павловича,  його вимогливості до педагогів цього елітного навчального закладу виховувалися на високих зразках класичного і народного мистецтва.

У концерті візьмуть участь лауреати міжнародних конкурсів Інна Чкан (скрипка), Тарас Гащук (скрипка), Аліна Шолук (альт), Поліна Круглова (альт), Віра Корнілова (віолончель), Євген Висоцький (віолончель).

Прозвучать твори Нардіні, Баха, Бетховена, Брамса, Прокоф’єва, Лютославського, Коррете.

У музеї   діють виставки:

До 15 грудня працюватиме виставка «Від «Апостола» Івана Федорова до «Кобзаря» Тараса Шевченка. Наукова реставрація».

Експозиція репрезентує відреставровані фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України стародруки та рідкісні видання 1574–1860 років. Виставка присвячена 440-річчю книгодрукування в Україні, 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, Дню української писемності та мови.

На виставці представлені результати копіткої праці художників-реставраторів науково-дослідного відділу реставрації стародруків, рукописів та документів Реставраційного центру, які відроджують рідкісні видання, повертаючи ці раритети в науковий обіг.

На виставці можна побачити книги «Апостол» (Львів, 1574), «Новий Заповіт із Псалтирем» (Острог, 1580), «Біблія» (Острог, 1581), що вийшли з друкарні славетного Івана Федорова, який ставив своїм завданням «духовні зерна по світу розсівати» та багато інших.

Заслуговують на увагу відреставровані «Анфологіон», «Мінея», «Новий заповіт», «Біблія», «Акафісти з канонами», «Патерик Печерський», видані XVI–XVIII ст. в друкарні Києво-Печерської лаври, а також в інших українських центрах книгодрукування – у Львові, Острозі, Новгород-Сіверському, Чернігові, Кременчуці, Почаєві, Миколаєві, Житомирі, Тульчині, Луцьку та інших.

Відроджені художниками-реставраторами перші видання поезії Тараса Шевченка, що підіймає «на диво і розум наш, і наш язик», демонструються разом із відреставрованими шістьма шевченківськими офортами альбому «Мальовнича Україна», що вийшли друком 1844 року в Санкт-Петербурзі.

Усі експонати супроводжує докладна інформація – світлини та документи, які розповідають про дослідження та реставраційні заходи, проведені науковцями, художниками-реставраторами Центру для порятунку раритетів.

На виставці представлені пам’ятки з 15 музейних закладів і бібліотек України, серед яких Національний музей літератури України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського та ін.

У залах відтворені майстерні друкаря XVII–XVIII ст. та гравера-офортиста.

З  3 листопада у Національному музеї літератури України  діє виставка «Історія, оркестрована на людські голоси», на якій представлена художня документалістика шістдесятників – нової генерації української інтелігенції, яка стала внутрішньою моральною опозицією до радянської тоталітарної державної системи другої половини минулого століття, «політв’язнями совісті», дисидентами.

Це перша в Україні спроба представити масив мемуаристики шістдесятників, які виборювали право на національну та громадянську гідність, особисту свободу та свободу творчості в тоталітарній державі. Понад сто експонатів з музейної колекції – рукописи, світлини, документи, книги,   часописи  з   публікаціями   В. Стуса,   І. Світличного,   М. Руденка, В. Марченка,  В. Чорновола,  А. Горської,  М. Коцюбинської,  Є. Концевича, Р. Корогодського,   В. Лісового,   І. Жиленко,   Є. Сверстюка,   В. Овсієнка,  Л. Танюка, Б. Гориня, М. Горбаля, М. Гориня, С. Глузмана, М. Плахотнюка, І. Дзюби, С. Кириченко, Р. Мороз –  свідчення духовного опору української інтелігенції у  60-ті роки ХХ століття.

Серед рідкісних експонатів – добірка часопису «Сучасність» 70 – 80-их років, який виходив у Мюнхені і публікував твори та листи українських політв’язнів;  рукописи Б. Сороки, Р. Корогодського, І. Жиленко, документи А. Горської, малюнки І. Макарової 70-их років.

Виставка названа за однойменною книгою М. Коцюбинської, відомого українського філолога, літературознавця, учасниці руху шістдесятників, яка досліджувала мемуаристику шістдесятників протягом свого життя і була активним учасником Ренесансу 60-их. Вона вважала, що ці унікальні документальні масиви мають фундаментальне значення для формування духовного простору України.

З 6 листопада  до 25-річчя перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого у музеї діє  виставка під назвою «Замежею… Поет. Побратими. Доба». Це розповідь  про страдницьку долю великого  українського Поета, його  друзів і однодумців – шістдесятників.   В. Стуса показано у колі своїх побратимів – молодих поетів, науковців, художників. Це Іван та Надія Світличні, Алла Горська та Віктор Зарецький, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська, Михайло Горинь, Василь Овсієнко… Життя та творчість  подвижників,  борців за Україну    в часи радянського тоталітарного режиму, постійно перебували з а   м е ж е ю – можливого, дозволеного, встановленого, легального, допустимого, терпимого…

На виставці представлена велика кількість унікальних експонатів  з музейних фондів: рукописи, фотоматеріали, книги та періодика, твори малярства, меморіальні речі. Значна частина виставки – раритети з приватних колекцій. Фото- і кіноапаратура, програвачі, радіоприймачі, годинники, грамплатівки, книги – це ті предмети, що оточували  молодь  і були необхідними для  творчості, науки, боротьби. Василь Стус ще 1973 року писав дружині: «…я відчув, що є щось більше за мене, за моє уявлення можливого».

21 листопада о 16.00, у день річниці Революції гідності, у Національному музеї літератури України відкривається виставка «Обличчя Майдану» художниці Марини Соченко. Всі представлені на виставці роботи, а їх 60 (!), написані мисткинею безпосередньо під час революційних подій на Майдані  2013 – 2014 років. Саме на Майдані художниця відчула, що ці події її змінили, як змінили більшість українців і Україну в цілому: «На Майдані я відчула, що є народ. Є він, але й смерть реальна. Я досі це переживаю, а як це переживати?». Тож шукала сили в малюванні, «переселивши» на свої полотна всю Україну…

Марина Соченко – учениця Віктора Зарецького, відомого художника-шістдесятника. З дев’яти років вона наполегливо опановувала свій мистецький фах, навчаючись у дитячій художній школі №2, 1982 року закінчила Республіканську художню середню школу імені Тараса Шевченка. 1989-го закінчила Київський художній інститут (сьогодні –  НАОМА), нині викладач кафедри живопису цього відомого мистецького навчального закладу.

Інститутський диплом захистила надзвичайно колоритною, самобутньою, талановитою роботою «Весільний коровай», яка стала не тільки своєрідним творчим звітом після 15-річних академічних студій, а й результатом наполегливих пошуків самостійного шляху в мистецтві. На сьогодні цей перший  творчий успіх переріс у серйозний мистецький доробок: художниця має 15 персональних виставок, у понад 40 всеукраїнських та міжнародних брала участь.

Головним принципом своєї творчості вважає працю на благо свого народу, невіддільною часткою якого усвідомлює себе.

Виставку доповнюють експонати, зібрані співробітниками музею на Майдані безпосередньо під час тих трагічних подій.

Контактний телефон – 235-13-09