Січень 4, 2018

Анонс музейних заходів з 8 по 13 січня 2018 року

Заходи

9 січня о 16.00 відбудеться реконструкція вертепного дійства ХУШ століття «Галаганівський вертеп».  Співорганізатори заходу – творче культурологічне об’єднання «Нова Січ».

Участь візьмуть письменник Остап Найда, художники Олександр Кравченко та Анатолій Буртовий, наукові співробітники  Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнолології імені М. Т. Рильського НАН України, учасники народного хору «Гомін» та ін.

620

 

11 січня о 16.00 відбудеться ювілейний творчий вечір  поета, перекладача та літературознавця Юрія Бедрика «Три іпостасії Юрія Бедрика».

На зустріч з майстром слова завітають письменники, літературознавці, видавці, колеги по перу та маленькі читачі.

 

13 січня о 14.00 відбудеться перше в новому році засідання Клубу вихідного дня.

Цього разу до музею завітає народний колектив народної естради «Колос» (художній керівник Світлана Стародубцева). Талановиті аматори з чернігівського краю – міста Срібне  покажуть Вертепне дійство Галаганівського краю.

       

Виставки

Експонуються наступні літературно-мистецькі виставки:

 

  • виставка, присвячена творчості письменниці та художниці Емми Андієвської«Буття прочинилося навстіж…».

 «Буття прочинилося навстіж…»

Таку назву має літературно-мистецька виставка номінантки на Національну премію імені Тараса Шевченка 2018 року Емми Андієвської.

 

Емма Андієвська – добре знана в світі українська письменниця й художниця з Мюнхена.

Емма Андієвська – член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Вільної Академії в Мюнхені, Національної спілки письменників України. Вона – лауреат премії Т. та О. Антоновичів (1984); міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003); мистецької премії журналу «Кур’єр Кривбасу» «Глодоський скарб» (2009); нагороджена орденом «За інтелектуальну відвагу» незалежного інтелектуального часопису «Ї» (2002).

До українського читача материкової України Емма Андієвська приходила спорадично, у виглядів передруків із діаспорних видань окремих поетичних творів, зокрема, в журналі «Поезії».

З 90-х років ХХ ст. Емма Андієвська буквально увірвалася збірками, які не могли не вражати абсолютною новизною, свіжістю, несхожістю ні на що до того читане. Зокрема, до сьогодні не перестає вражати мова її творів: будь-яке звичайне слово (базар, риба, яблуко тощо) під пером мисткині розгортається у всесвіт, створює потужну океанічну сферу («водоймище речей», за висловом самої авторки), яка поглинає читача і розкриває перед ним такі глибини слово-образу і то такого, що, здається, саме буття стає ірраціональним.

Ще один аспект особливості поезій Емми Андієвської найцікавіший, найпривабливіший читачам. Це лексичний огром поетичного світу поетки. Можна вкладати лексичні, тлумачні, фразеологічні словники української мови за творами Емми Андієвської.

Її творчість – величезне поле для дослідників «сновидних візій», «духових насаджень», метафізики буття поетки-малярки, оскільки без освоєння цього пласту мислення (свідомого й підсвідомого) авторки неможливий подальший розгляд стильових напрямків в українській літературі.   

Із середини 50-х років ХХ століття Емма Андієвська утвердила себе як художниця. Її картини експонувалися на всіх континентах світу. Вони зберігаються в музеях США, Канади, Франції, Англії, Німеччини, Австралії, Бразилії, України, Швейцарії та приватних колекціях.

Живопис, поезію та малу прозу мисткині треба розглядати в їх цілісності, оскільки для неї малярство – «різновид поезії». У фондах музею зберігається більше десятка малярських та графічних робіт, подарованих Е.Андієвською.

Емма Андієвська – давній та добрий друг нашого музею. Завжди, коли письменниця приїздить в Україну, в стінах музею обов’язково організовуються зустрічі з неординарною особистістю. Емму Андієвську люблять слухати дорослі і діти. Вона неперевершена у спілкуванні та читанні своїх поезій: її озвучене поетичне слово вражає інтонацією, зачаровує несподіваною метафорою, і почуте набирає іншого  смислу, відмінне від написаного й прочитаного «про себе».

Мистецький та літературний доробок Емми Андієвської, представлений на виставці, завжди викликає особливий інтерес різновікової аудиторії. Творчість її досліджується літературознавцями, філософами, мистецтвознавцями. Науковцями музею спільно з Державною бібліотекою для дітей та юнацтва України укладено електронний біобібліографічний покажчик до 80-річчя з дня народження мисткині.

Більше, ніж півстоліття Емма Андієвська творить культурний простір України, проживаючи за межами своєї Батьківщини. «Провидіння не любить ледачих…» – любить повторювати 86-річна мисткиня. І справді, працездатність її вражає. На відпочинок відведено 4 години на добу. І праця, праця, праця… На сьогодні – тисячі картин, нові збірки, і безмежний оптимізм, а ще – віра в людську доброту, що завжди найбільше її цікавить.

Експонуються матеріали з музейного зібрання, серед яких – унікальні рукописи, перша поетична збірка, видана на еміграції, інші видання, меморіальні речі. Представлено малярські твори та вперше експонуються графічні роботи Емми Андієвської.

Цього року її твори «Міста-велети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг», «Щодення: перескопи» подано на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

  • Виставка до 120-річчя від дня народження перекладача і музикознавця Бориса Тена – «Український Гомер».
    ааааааа

На виставці представлені матеріали з фондів музею та приватних книгозбірень.

Експонуються першодруки перекладів із давньогрецької мови епічних полотен Гомера «Одіссеї» та «Іліади», вперше здійснених у повному об’ємі Борисом Теном у 70-х роках ХХ ст., за які удостоєний премії імені Максима Рильського (1979).

Переклав давньогрецьких трагіків Есхіла, Софокла, Евріпіда, а також «Комедії» Арістофана, «Поетику»  Арістотеля. 

Експонуються переклади Ю.Словацького, А.Міцкевича та Ю.Жулавського, за які Борис Тен  був удостоєний  заслуженого діяча польської культури (1977).

Видатними є переклади драматичних творів Ф. Шіллера («Розбійники», «Вільгельм Телль») та «Річард ІІІ» В.Шекспіра.

 Представлено видруковані у видавництві «Книгоспілка» в 20- х рр. минулого століття романси та арії Ф.Шуберта, Ф.Шопена на слова Г.Гейне,  А.Міцкевича, Ф.Шіллера та інших у перекладі Бориса Тена.

У свій час Микола Зеров доручив Борису Тену перекласти поезії французьких поетів-символістів Ф.В’єле-Гріффін та Т.Дерем, написані верлібром,  для антології, яка так і не побачила світ. Ці переклади увійшли в невелику збірку «Поезії 1968», яка представлена також на виставці.

Фотоматеріали, спогади його учнів, друзів, відгуки на творчість Майстра та інші експонати – все це лише наближує нас до творчого багатства Бориса Тена.

 

  • Виставка до 80-річчя від дня народження перекладача, письменника, лауреата літературної премії імені М.Рильського (1986), премії імені Григорія Кочура (2010), премії «Глодоський скарб» (2017) Андрія Содомори – «Наодинці зі словом».
    1111111111

Експонуються матеріали з музейного зібрання.

Андрій Содомора збагатив українську культуру високохудожніми перекладами з античних – грецької та латинської – літератур, з латиномовних літератур епохи Середньовіччя та Відродження.

Виставка  відтворює дивовижне поєднання оригінальної творчості митця в різних літературних жанрах  з колосальною перекладацькою працею  вишуканого стиліста й інтелектуала.

Своєрідністю творчої праці А.Содомори є продовження пошуків нових відтінків і граней слова у власній різножанровій творчості.

У восьми розділах експозиції йдеться про поезію, малу й велику прозу А.Содомори, його есеїстику, філологічно-есеїстичні роздуми, про жанр філологічної новели-етюда, літературознавчий доробок, внесок у розвиток теорії перекладу.

Завершується виставка розділом «Дослідження творчості Андрія Содомори».

Серед оригінальних експонатів – світлини, першодруки перекладів з Лукреція, Горація, Овідія, Евріпіда, Есхіла, Софокла, Сенеки. Частина з названих книг розкриті на титулі з дарчим написом А.Содомори Національному музею літератури України.

 

 У рамках музейних  програм «Духовні свята українського народу» та «Слово і образ» (Література. Мистецтво. Музика) експонуються мистецькі виставки:

  • «Різдвяна». Представлено близько 100 мистецьких творів з фондів Дирекції художніх виставок України (живопис, графіка, твори із кришталя, кераміки тощо).
  • «Коло Катерини» (сучасне  українське образотворче мистецтво до Дня Святої Катерини. Експонуються мистецькі роботи Катерини Корнійчук,  Катерини Косьяненко, Катерини Свіргуненко та поетичний доробок Катерини Мамаєвої.

Організовано спільно з Дирекцією художніх виставок України.

  • «Українське Різдво» (творчі роботи учнів Київської дитячої школи мистецтв №2 імені М.І.Вериківського).   Виставка дитячих робіт пронизана любов’ю юних художників до рідної землі та української спадщини, казок та  легенд, українських традицій та звичаїв. На роботах можна побачити і українських колядників, і засніжений Андріївський узвіз, і Янголів, які сповіщають про народження Ісуса Христа, і різдвяні гуляння молоді, які неперевершено змалював Микола Гоголь у повісті «Ніч перед Різдвом». 
  • «Палітра зимових свят»  (творчі роботи учнів Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» м.Києва та книжкові матеріали з музейної колекції).