Квітень 19, 2018

Колекція полотен Василя Барки

_VVB2355w_новый размер

Василь Барка (Василь Костянтинович Очерет, 1908 с. Солониця, Полтавщина – 2003 Глен Спей, США ) – неординарний український поет, прозаїк, есеїст, літературний критик, літературознавець, перекладач, релігійний мислитель, сповідник ідеї відродження християнської України. А ще – містик, «людина від Бога», що, як Микола Руденко чи Микола Маринович на межі життя і смерті удостоївся духовного видіння реальності Ісуса Христа й пережив у своїй долі не одне Господнє диво. Названі обставини спонукали В.Барку в непевному світі апокаліптичного ХХ століття обрати дорогу білого ченця, а власну творчість розцінювати як своєрідне служіння Божому промислу. Бо ж, за його переконанням, поезія в найвищому сенсі має бути виразницею ласкавого поклику Божого до кожної людської душі.

Проте нині ми хочемо представити його як художника – автора кількох десятків (вважається близько 30) малярських робіт. Національний музей літератури України володіє колекцію із 21 полотна В.Барки, себто, питомою частиною його малярського спадку. Варто зазначити, що В.Барка ніколи не навчався малярському мистецтву й, вочевидь, звертався до нього вельми нечасто. Адже він насамперед був літератором. Однак назвати його художні полотна аматорськими заледве можна.

Насамперед слід сказати, що картини письменника потрапили до фондової колекції музею в 1998 році через Комісію з повернення в Україну національних культурних цінностей. Всі роботи виконані в авторській техніці – малюнка пастеллю (з додаванням лаку для фіксації зображеного) на спеціальних диктових та фанерних дощечках. На звороті кожної роботи рукою Барки вказана її назва, авторство та, зазвичай, рік написання.

Характеризуючи їх, варто ще раз нагадати про властиве Барці розуміння Всесвіту як Божого храму. Напевне, тому його малярські зображення (переважно гірських пейзажів) сприймаються як невеличкі фрагменти Божого творива, передані пензлем художника-духовидця, що цілком відчутно випромінюють світло й стишену радість буття.

У Барки-художника тонко розвинуте відчуття перспективи й гармонії. Колористика полотен м’яка, з переважанням зелено-блакитних барв і ніби розсіяного світла, що зазвичай служать тлом зображуваного. Автор також вдається до істотної інсталяції сюжетотворчої вохри – від жовто-помаранчевої аж до брунатно-кармінної – включно зі стишеним рожевим та бузковим. До того ж, попри відчутну колористично-настроєву медитативність, що досягається не так м’якістю фарб, як нетривіальним і разом з тим органічним їх поєднанням (зразка впорядкованості й вищої логіки барв при дисперсії світла у веселці), його полотнам притаманна світла струмуюча енергія. Утім, зводити неординарність художніх робіт письменника лише до джерел колористики й енергетики, певно, хибно. Цим полотнам, як властиво і його поезії, притаманне поєднання принаймні двох планів – того, що бачить око й того, що душа. Внаслідок цього складається враження, що картини презентують цілком реальні краєвиди, які також містять у собі відчуття вічності. Напевно, саме цим пейзажі Барки дещо нагадують роботи Чурльоніса, Реріха, Волошина. Назагал складається враження, що Барчине малярство – це зображення земних краєвидів, побачених  духовними очима вірника як сліди Неба на землі.

                                                                                                                                                                                                                                                                                      Павлина  Дунай

_VVB2313w_новый размер _VVB2362w_новый размер _VVB2360w_новый размер _VVB2359w_новый размер _VVB2358w_новый размер _VVB2357w_новый размер _VVB2352w_новый размер _VVB2350w_новый размер _VVB2349w_новый размер _VVB2348w_новый размер _VVB2347w_новый размер _VVB2344w_новый размер _VVB2342w_новый размер _VVB2341w_новый размер _VVB2336w_новый размер _VVB2335w_новый размер _VVB2334w_новый размер _VVB2333w_новый размер _VVB2327w_новый размер _VVB2325w_новый размер