Червень 14, 2018

ВИСТАВКА ВОЛИНСЬКИХ ХУДОЖНИЦЬ І ВИШИВАЛЬНИЦЬ

В Національному музеї літератури України 12 червня відбулась надзвичайна подія. Спільно із Міжнародним громадським об’єднанням «Волинське братство» Музей літератури презентував виставку «Перлини Волині». В самому центрі столиці, посеред гамірного і бурхливого мегаполісу з’явилося диво – справжній куточок синьоокої Волині. Тут можна побачити чисті озера, оповиті серпанком правічних лісів, перед нами неначе оживають міфи, легенди і героїчна історія Волинського краю. Все це завдяки творчості чотирьох талановитих волинянок: художниць Валентини Михальської та Валентини Протопоп, вишивальниць, світлої пам’яті, Світлани і Галини Махонюк. У кожної з них – непроста доля. Переборюючи тяжку недугу, вони  досягли найвищих висот у мистецтві,  творили і творять справжні дива. І об’єднує їх надзвичайна сила духу, щирі і відкриті серця, любов до життя, до людей, до краси рідної землі. Виставка «Перлини Волині» розгортає цілий калейдоскоп вражень і розкриває прекрасний духовний світ майстринь з мальовничої Волині. Це свято культури, майстерності, свято духа і героїзму людей, які перемогли недугу. І своїм прикладом вчать нас цінувати кожну хвилину життя, спонукають бути добрішими, уважнішими один до одного та щирішими.

IMG_8008ф_новый размер

IMG_7894а_новый размер

IMG_7593_новый размер IMG_7604_новый размер IMG_7626_новый размер

Хочеться подякувати майстриням за цю казку, яку вони принесли в Музей, за те світло, тепло і красу, які випромінюють їх твори. За ту любов до рідного краю, якою пронизані всі роботи. За все добро, що увійде у душі відвідувачів цієї виставки.

Слова щирої вдячності талановитим волинянкам висловили: Генеральний директор Музею Галина Сорока,  почесний Голова «Волинського Братства» Олександр Скіпальський, голова жіночого клубу «Волинянка» Жанна Шнуренко, Народна артистка України Світлана Мирвода, поетеса Тетяна Пироганич, художник Роман Петрук, лауреат Шевченківської премії кінорежисер Михайло Ткачук, професор Дмитро Степовик і багато інших.

Тож запрошуємо всіх на цю дивовижну виставку, яка триватиме до 22 червня 2018 року в Національному музеї літератури України.

IMG_7578_новый размер IMG_7582_новый размер IMG_7620_новый размер IMG_7966_новый размер

IMG_7572_новый размер IMG_7578_новый размер IMG_7582_новый размер IMG_7635_новый размер IMG_7643_новый размер IMG_7663_новый размер IMG_7666_новый размер IMG_7685_новый размер IMG_7703_новый размер IMG_7709_новый размер IMG_7712_новый размер IMG_7720_новый размер IMG_7737_новый размер IMG_7744_новый размер IMG_7758_новый размер IMG_7775_новый размер IMG_7787_новый размер IMG_7793_новый размер IMG_7824_новый размер IMG_7829_новый размер IMG_7842_новый размер IMG_7867_новый размер IMG_7871_новый размер IMG_7883_новый размер IMG_7893_новый размер IMG_7894_новый размерIMG_7913_новый размер IMG_7915_новый размер IMG_7922_новый размер IMG_7925_новый размер IMG_7940_новый размер IMG_7945_новый размер IMG_7949_новый размер IMG_7962_новый размер IMG_7968_новый размер IMG_7994_новый размер IMG_7998_новый размер IMG_8001_новый размер IMG_8007_новый размер IMG_8008_новый размер IMG_8009_новый размер IMG_8013_новый размер

 

 

Валентина Михальська

Myhalska37_resized_новый размерНародилася 15 серпня 1964 року в селі Хворостів Любомльського району Волинської області у селянській родині. Зростала серед мальовничої природи волинського краю. У 1971 році пішла в перший клас, але через погіршення стану здоров’я батьки віддали її в Костопільську школу-інтернат, що в Рівненській області. У 1976 році через важку недугу Валя перестала ходити, була змушена припинити навчання і повернулася в рідне село. Займалася самоосвітою. Малювати почала у 1985 році.

Нині у творчому доробку Валентини Михальської більше 1000 робіт різних жанрів: портрети, пейзажі, натюрморти, іконопис, картини релігійного змісту, виконані олією, аквареллю, пастеллю, кольоровими олівцями, в техніці монотипії.

Понад 30 персональних виставок Валентини Михальської відбулися у Києві, Львові, Хмельницькому, Луцьку, містах Волині і Рівненщини. Художниця брала участь у Міжнародній виставці інвалідів у Польщі, конкурсах ексблірису та «Премія миру» в Італії.

Окрема і досить яскрава грань Валентини Михайлівни – книжкові ілюстрації до художніх книг, поетичних збірок, дитячих книжок. Всього з рук художниці вийшло 25 проілюстрованих книг для дітей та дорослих.

Валентина Михальська нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, дипломом «За служіння суспільству», орденом Української Автокефальної Православної Церкви «За заслуги».

Також Валентина Михальська є почесним членом та активною учасницею жіночого клубу «Волинянка», який включає жінок – членів Міжнародного громадського об’єднання «Волинське Братство».

 

Валентина Протопоп

IMG_7963_новый размер

Народилася 4 січня 1959 року. Проживає у селі Древині Іваничівського району Волинської області. В дитинстві Валентина тяжко захворіла, з 13 років прикута до інвалідного візка. Малювати почала зі шкільних років.

Якось одного дня Валентина відкрила газету “Радянська Волинь” і закохалася в графіку Леоніда Неймарка. Сідала і копіювала його малюнки по десять, двадцять разів. Копіюючи Неймарка, вона й сама почала творити.

Коли Валентину ще «слухалась» її ліва рука, вона випалювала на дереві портрети і пейзажі, а також чудово вишивала. Але для неї особливо дорогі ті рушники, що вона вишивала дівчатам, які виходили заміж. На щастя, на долю…

Її графічні малюнки, вишивані рушники, серветки неодноразово виставлялись на районних виставках, представляли творчість району на звіті в області. Через неповторну графіку сільських пейзажів і натюрмортів Валентину Протопоп уже давно називають «волинською Катериною Білокур». Протягом багатьох років її графіка друкувалась на сторінках газет «Сільські вісті», «Волинь», районної газети «Колос».

Творами Валентини Протопоп проілюстровано книги: Олександра Матійка «Потоки», «Росянщина», Віри Хом’як «Віра. Надія. Любов», Йосипа Струцюка «Буб», Іллі Темертея «Поезії», «Україна – моя Батьківщина»-альманах, Лариси Шахової «Грудочка цукру», Ольги Соколовської «Я в душу сонце й райдуги впускаю».

Чимало її картин помандрували до волинян, які проживають у Великій Британії, Канаді. Також її роботи і пречудовий альбом графіки «Пори року» дивують відвідувачів Українського музею в Нью-Йорку.

 

Світлана (31.05.1964р.-3.10.2009р.) та Галина (31.05.1964р.-30.09.2017р.) Махонюк

mahonyuk_1_новый размер

Народились, в с. Омеляна Рівненський району Рівненської області., проживали у селі Овадне Володимир-Волинського району Волинської області. Їхнім батькам Бог послав чотирьох дітей, а з ними й непрості випробування. Через важку недугу троє дочок і син опинилися в інвалідних візках. Батьки мужньо несли цей хрест і все робили для того, аби їхні діти не були замкнуті бідою у чотирьох стінах. Син Анатолій (також нині покійний) став поетом, членом Національної спілки письменників України, лауреатом обласної літературно-мистецької премії «Надія», автором десятка книг для дорослих і дітей. А сестри-близнючки Світлана та Галина знаними вишивальницями.

Сестри Махонюк з 1992 р. були членами обласної творчої лабораторії для обдарованих інвалідів, стипендіатами премії імені Гулевичівни, започаткованої Волинським Фондом культури (1993 р.).

Відзначені 60 дипломами та грамотами, роботи експонувались на 53 персональних виставках, неодноразово представляли Волинь під час її творчих звітів у столиці України.

У творчому доробку майстринь понад 300 рушників, з яких 80 – у власній колекції, що експонуються на виставках. Рушники виконані у різноманітних техніках – низинка, зерновий вивід, панама, штапівка, хрестик, занизування, виколювання, вирізування, точна гладь, мережки.

Їхні рушники побували на виставках у Польщі, Білорусі, в Києві, Львові, Дубні, Старій Вижівці. Роботи сестер отримали низку дипломів і подяк, а ще захоплені відгуки їхніх шанувальників.

На жаль, хвороба на таланти не зважає. Невблаганна недуга забрала від нас Людей великого серця, високого патріотизму і надзвичайного Таланту. Проте пам’ять про них зберігається у вишитих квітах, ягодах, лебедях, оленях…