Пн 5-12-2022
Головна » Архіви
«Енеїда» Івана Котляревського: унікальний експонат з колекції НМЛУ у контексті доби
Опубліковане 3 Лютий, 2022 у 13:37 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
«… «Енеїду» кожен мусить відкривати собі сам відповідно до рівня своєї культури, самосвідомості й обізнаності з класичними джерелами…» Євген Сверстюк У Національному музеї літератури України дбайливо зберігається першодрук видання «Енеїди» 1798 року І.П.Котляревського. Це раритетне видання надійшло до музею 1985 року з бібліотеки відомого поета, перекладача й колекціонера Миколи Терещенка, який проживав у Києві. Сам
Світлини Дніпрової Чайки
Опубліковане 28 Грудень, 2021 у 15:21 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Нині пересічним українцям маловідомі ім´я та доробок української письменниці, перекладачки, фольклористки, педагогині, громадської діячки Людмили Василевської, відомої в літературі під псевдонімом Дніпрова Чайка (1861-1927). А їй судилося ввійти в літературу і зайняти в ній гідне місце в час, коли жили і творили такі трудівники на ниві культури й велетні духу як Б. Грінченко, Леся Українка,
Унікальний рукопис П.Куліша «Переднє слово»
Опубліковане 10 Грудень, 2021 у 11:19 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У фондах музею зберігається рукопис «Переднє слово» за підписом «П.Казюка». Цей експонат надійшов до музею в кінці 1986 року. Текст написаний дрібним почерком на цупких нестандартних аркушах (3,5 стор.) паперу розміром 35-27см. з незначними правками. Добре відомо, що псевдонімом «П.Казюка» підписував свої україномовні статті П.Куліш. Наводимо основні тези статті. Отже: «Страшно нам озиратись на ті
«Чигиринській Кобзарь и Гайдамакы», 1844 р.
Опубліковане 5 Листопад, 2021 у 17:54 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
В експозиції музею, поряд з іншими виданнями Т. Шевченка, представлено унікальну книжку «Чигиринській Кобзарь и Гайдамакы», видану в Санкт-Петербурзі 1844 року. Ця збірка разом з іншими творами мала значний вплив на тогочасну українську інтелігенцію, яка саме формувала ідею української нації та виконувала роль «будителів» національної свідомості народу. До збірки Т.Г. Шевченко повернувся після заслання, редагуючи
«La Comedia di Dante Aligieri con la nova espositione di Alessandro Vellutello» Venice, 1544
Опубліковане 5 Жовтень, 2021 у 13:33 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У книжковій скарбниці Національного музею літератури України є неперевершений стародрук «La Comedia di Dante Aligieri con la nova espositione di Alessandro Vellutello» Venice, 1544. Це давнє видання Божественої комедії надійшло до музею у складі книжкової колекції всесвітньовідомого артиста балету українського походження Сержа Лифаря. «Комедія» Данте Аліг’єрі, над якою він працював з 1308 р. по 1321
Портрет Алли Горської роботи Бориса Плаксія
Опубліковане 9 Вересень, 2021 у 12:07 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У Національному музеї літератури України є чимало робіт визначних майстрів українського живопису: М.Самокиша, І.Їжакевича, Ф.Красицького, І.Бурачека, В.Касіяна, О.Шовкуненка, Марії Приймаченко й Марфи Тимченко, М.Глущенка, В.Зарецького, Алли Горської, О.Заливахи, В.Гуменюка, В.Безніска, В.Франчука, Олени Яблонської й Ганни Зубченко-Пришедько та багатьох інших. Серед них і кілька різножанрових робіт Бориса Івановича Плаксія (1937 – 2012) – відомого художника нонконформіста,
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Опубліковане 2 Серпень, 2021 у 15:56 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Роман з народного життя П.Мирного та І.Білика (Женева, 1880) Серед першовидань творів українських письменників, якими володіє наш музей, зберігається першодрук роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Женева, 1880). Ця книга, як і багато інших важливих та цінних матеріалів, надійшла до музею 1985 року в складі особистої бібліотеки Миколи Терещенка. Загальновідомо,
«Народні оповідання» 1858 р. Марка Вовчка з дарчим написом автора.
Опубліковане 23 Червень, 2021 у 11:53 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У фондах Національного музею літератури України зберігається справжній раритет – першодрук «Народних оповідань» Марка Вовчка з її автографом, датованим 12 квітня 1859 р. За цією датою ховається чимало таємниць богемного Петербурга. ( Так 11 квітня у газеті «С.-Петербургские ведомости» в рубриці «Від’їзджаючі за кордон» зазначено: «Відст. колезьк. cекретар Іван Сергійович Тургенєв….та «дружина колезьк. aсесора Марія
Поема П.Морачевського «Чумаки, або Україна з 1768 року» з фондів НМЛ України
Опубліковане 20 Травень, 2021 у 13:31 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Давні спори йшли в нас жаркі // За наши границі». Унікальна рукописна книга «Чумаки, або Украина з 1768 року. Поема в шесты писнях, списана свидком тих часив столитним чумаком Иваном Чупрыною, на ночлигах чумацьких в 1848 року» надійшла до музею 1984 року. Вперше цей твір був надрукований у Чернігові 1864 р. Видання було неповним. Повним
Рукописи Віктора Петрова (В.Домонтовича)
Опубліковане 6 Квітень, 2021 у 17:02 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Так щасливо склалося, що до нашого музею потрапили доволі рідкісні експонати, пов’язані з творчістю чи не найзагадковішого українського письменника й ученого ХХ ст. Віктора Платоновича Петрова (1894 – 1969). Властиво, це чотири його невеличкі рукописи й унікальні книги періоду МУРу (1945 – 1949 рр.) – першовидання повістей «Без грунту» й «Доктор Серафікус» та «мурівська» преса.
«Альманах «Мотыль: Читанка для руского народу», Львів, 1874».
Опубліковане 19 Березень, 2021 у 17:26 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
1985 року наш музей поповнився колекцією унікальних та рідкісних видань, яку протягом 50 років свого життя збирав поет і перекладач Микола Терещенко. Серед експонатів була й книга невеликого формату, з картонною палітуркою, обтягнутою сірою тканиною, на титулі якої містився напис: «Мотыль: Читанка для руского народу, зложена русинами перемыскими (Письмо для науки и забавы). – У
Самвидав праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
Опубліковане 12 Лютий, 2021 у 15:04 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
До Міжнародного дня рідної мови Самвидав – позацензурне нелегальне видання та поширення творів в СРСР у 1960-80-х роках, здійснюване різними способами. Самвидав є загальнолюдським явищем альтернативної культури як форми опозиційного мислення. В тоталітарних країнах такий вид діяльності перебуває поза законом. Найвагомішою працею українського самвидаву є «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) Івана Дзюби. В залі літератури шістдесятих
Жіночий альманах «Перший вінок». Львів, 1887 р.
Опубліковане 21 Січень, 2021 у 10:15 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Жіночий альманах «Перший вінок» 1887 року, виданий коштом і старанням Наталії Кобринської та Олени Пчілки, був переданий до фондової колекції музею Львівською науковою бібліотекою ім. В.Стефаника. Примірник з пізнішою обкладинкою, з печаткою та рукописними даними про книгу на ній «Перший вінок жін.альманах вид. Кобринської». Альманах «Перший вінок» був задуманий як винятково жіночий: жінки були видавцями
Неопублікований лист Михайла Старицького
Опубліковане 1 Грудень, 2020 у 14:02 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
2020 року в Україні відзначається 180-та річниця від дня народження відомого письменника, видатного театрального і громадського діяча Михайла Старицького. Серед матеріалів, які зберігаються у колекції Національного музею літератури України і стосуються життя та творчості цієї неординарної особистості, окрему увагу привертає лист М.Старицького від 12 березня 1903 року до невстановленої особи. Рукопис, який не опублікований в
Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Плаксій. Панно «Земля».
Опубліковане 6 Листопад, 2020 у 13:38 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Флоромозаїка «Земля» була створена художниками шістдесятниками Віктором Зарецьким, Аллою Горською та Борисом Плаксієм 1968 року в Києві. Творчий розвій художників Алли Горської (1929-1970), Віктора Зарецького (1925-1990) та Бориса Плаксія (1937-2012) припав на часи хрущовської «відлиги», лібералізацію сфер суспільного життя, національного Відродження. Подружжя Горської-Зарецького було серед лідерів руху шістдесятників. Їх помешкання стало салоном молодої української інтелігенції,
Меморії Василя Еллана-Блакитного
Опубліковане 3 Вересень, 2020 у 15:34 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Серед інших унікальних предметів Національний музей літератури володіє також доволі цінними меморіями дуже неординарної постаті української культури початку 1920-х В. Еллана-Блакитного. Свого часу кілька його особистих речей передала нам на збереження донька письменника Майя Вовчик-Блакитна. Це побутові предмети, якими письменник користувався за життя: щіточка для чищення пер, попільниця з білого металу фірми “Norblinand and Gain.
«Присвячую моїй сонячній Україні». Володимир Винниченко у фондовій колекції музею.
Опубліковане 27 Липень, 2020 у 12:30 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У липні 2020-го виповнюється 140 років від дня народження Володимира Винниченка – видатного прозаїка, драматурга, художника, політичного і державного діяча. В історії світової літератури важко відшукати подібну парадоксальну письменницьку долю. Як зазначає академік М. Жулинський, письменника, творчість якого ознаменувала новий напрям розвитку української літератури, слава якого «гриміла три десятиліття, грубо, безжально викинуто з пантеону національної
Збірка поезій М.Філянського з дарчим написом П.Сениці
Опубліковане 7 Липень, 2020 у 11:28 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
1985 року до музею у складі бібліотеки М.Терещенка надійшла збірка поезій Миколи Філянського «Calendarium», видана 1911 року у Москві. Унікальність її полягає в тому, що книга має дарчий напис. На обкладинці досить розбірливим почерком написано: «П.Й.Сениці. На ясний спомин про обмін душ від автора. Студня дня 24-го року 1912». Ця досить ошатна на вигляд книга,
Унікальна світлина: Марко Вовчок. Париж. Початок 1860-х
Опубліковане 2 Червень, 2020 у 10:53 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Серед унікальних експонатів особливе місце посідають меморії. Безцінним надбанням музею є оригінальна фотографія Марка Вовчка. Фото у бронзовій орнаментальній меморіальній рамці зберігалось у колекції відомого літературознавця (репресованого у 1930-х) Олександра Дорошкевича і закуплене музеєм (1985) у його сина Володимира Дорошкевича. Портрет відзнято у Парижі на початку 1860-х років. Мистецтво фотографії тоді сягнуло високого рівня. На
СВІТЛИНИ З РОДИННОГО АЛЬБОМУ ДНІПРОВСЬКИХ
Опубліковане 29 Квітень, 2020 у 13:06 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У райдузі, в листку, у корені, в ріллі Я буду жить то мирний, то шалений, Бо я матерія. Я син землі. І смерть як забуття не писана для мене. І. Дніпровський Нещодавно до фондової колекції Національного музею літератури України потрапило кілька світлин з родинного альбому праонуки відомого українського письменника Івана Дніпровського (справжнє прізвище Іван Шевченко),
КНИГА БОРИСА ГРІНЧЕНКА «ПІД ТИХИМИ ВЕРБАМИ»: ДОРОГА ВІД АВТОРА ДО МУЗЕЮ.
Опубліковане 10 Квітень, 2020 у 13:41 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У грудні 1993-го року в Національному музеї літератури України відбувся літературний вечір вшанування 130-річчя від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка, на якому головував відомий літературознавець, професор Василь Васильович Яременко. Саме тоді він подарував музею перше видання окремою книгою 1902 р. повість Бориса Грінченка «Під тихими вербами», що є другою частиною соціально-психологічної дилогії. На титулі названого
Володимир Сосюра знаний і невідомий
Опубліковане 2 Березень, 2020 у 12:03 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
(Рукописи Володимира Сосюри. Із нових надходжень до фондової колекції Національного музею літератури України) Національний музей літератури України – справжня скарбниця унікальних експонатів наших духовних цінностей. На чільному місці рукописи, адже саме з них починається література. «Доля подарувала нам рідкісну можливість: пізнавати художній текст з Автографа, очима і безпосереднім дотиком – чуттям самої душі осягати таємницю
«Літописець українського простору» (Улас Самчук у фондовій колекції Національного музею літератури України)
Опубліковане 4 Лютий, 2020 у 16:18 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
І хоча були переможені – не були переможені, і, бувши вигнані, - далі перебували у своєму раю… І хоча ненавиділи – були носіями любови. Улас Самчук Ім’я Уласа Самчука (1905-1987 ) донедавна було добре знане за кордоном і майже не відоме в Україні. Тільки в роки незалежності його твори почали видаватись на Батьківщині, про
Василь Симоненко: імператив любові
Опубліковане 8 Січень, 2020 у 17:07 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Павлина Дунай, провідний науковий співробітник Національного музею літератури України, кандидат філологічних наук, Проблема мистецької й соціальної резонансності імперативу любові до України в поезії й долі В.Симоненка стала предметом численних досліджень, зокрема Лесі Демської-Будзуляк, Михайлини Коцюбинської, Р.Корогодського, Є.Сверстюка, Л.Тарнашинської та інших. Когорті українських шістдесятників, до яких належав В.Симоненко, судилося усвідомили себе дітьми знищеного покоління. Ще 1956
«Четьї-Мінеї» Дмитрія Ростовського
Опубліковане 4 Грудень, 2019 у 11:00 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
У залі №2 Національного музею літератури України в розділі «Українська барокова проза» експонується один з найзагадковіших і найцінніших експонатів музею – першодрук «Четьї-Міней» (“Житія святих”), том ІІІ Димитрія Ростовського (Туптала), виданий 1700 року за гетьмана Івана Мазепи в друкарні Києво-Печерської Лаври. Над «Житіями святих» у чотирьох томах письменник самозречено працював 20 років, сам підносячись до
Унікальний експонат: шкіряний пергамент Сергія Єфремова
Опубліковане 1 Листопад, 2019 у 13:34 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Дунай Павлина, провідний науковий співробітник Національного музею літератури України, кандидат філологічних наук Чи варто доводити, що практично кожне музейне зібрання містить дивовижні, а часто й безцінні знахідки, історія яких губиться в часі й потребує ретельного дослідження. Цим власне й покликані, окрім іншого, займатися наукові працівники музеїв. Адже експонат без легенди значно втрачає музейну значимість, залишається
ОСТАП ВИШНЯ. ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА (Про що можуть розповісти меморії)
Опубліковане 11 Жовтень, 2019 у 14:40 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Наталя Бондар, заступник директора з наукової роботи “Просто не любив я печальних лиць, бо любив сміятися. Не переносив я людського горя. Давило воно мене, плакати хотілося… Я народний слуга! Лакей? Ні, не пресмикався! Вождь? Та Боже борони!… Пошли мені, доле, сили, уміння, таланту, чого хочеш, тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій
Літературне життя періоду німецької окупації України (1941 – 1944): за легальними виданнями, зокрема часописом «Український засів» (із фондів Національного музею літератури України)
Опубліковане 3 Вересень, 2019 у 12:54 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
Олена Круківська, старший науковий співробітник «…українська культура у певних добах історії може скорочуватися до розмірів писанки й пісні, але при першій історичній можливості розцвітає Софійськими банями, мазепинським бароко, хоралами Бортнянського, майстерністю Боровиковського чи Нарбута» Є. Маланюк За всіх часів бездержавності України інтелектуальний опір поневолювачам чинили представники національної культури. Неприйняття денаціоналізації за радянської влади спричинило
Картина Віктора Зарецького «А ми тую червону калину підіймемо»
Опубліковане 1 Серпень, 2019 у 9:00 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
До 90-річчя від дня народження Алли Горської Старший науковий співробітник Наталя Кучер В мистецькій колекції Національного музею літератури України зберігається картина відомого українського художника Віктора Зарецького «А ми тую червону калину піднімемо» – портрет його дружини Алли Горської. Алла Горська (1929-1970) і Віктор Зарецький (1923-1990) належали до покоління шістдесятників. Алла Горська була одним
Така загадкова скриня…
Опубліковане 11 Липень, 2019 у 12:53 у: Експонат місяця | | Коментарів немає
ст.н.працівник Каменчук В.В. До унікальних речових експонатів Національного музею літератури України належить скриня, виготовлена невідомим майстром у 1846 році. Вона експонується у залі №4 НМЛУ і є чудовим доповненням, своєрідною ілюстрацією до творчості видатних українських письменників-класиків середини та кінця XIX століття: Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок, Івана Манжури, Якова Щоглова та інших,