Жовтень 5, 2021

«La Comedia di Dante Aligieri con la nova espositione di Alessandro Vellutello» Venice, 1544

У книжковій скарбниці Національного музею літератури України є неперевершений стародрук «La Comedia di Dante Aligieri con la nova espositione di Alessandro Vellutello» Venice, 1544. Це давнє видання Божественої комедії надійшло до музею у складі книжкової колекції всесвітньовідомого артиста балету українського походження Сержа Лифаря.

001

«Комедія» Данте Аліг’єрі, над якою він працював з 1308 р. по 1321 р. , вперше вийшла друком 1472 року і всього за часів інкунабул (до 1500 р.) було здійснено ще 14 видань епічної поеми. До 1555 року слово «Божественна» не застосовувалось у назві твору, воно з’являється у Венеційському виданні Лодовіко Дольче. Данте ж назвав твір «Комедія» згідно тогочасної традиції і в листі до правителя Верони, Кангранде делла Скалла, пояюснював, що таким чином найменував поетичний твір середнього стилю, що має страхітливий початок та щасливий кінець і написаний народною мовою. Переважна більшість дослідників творчості Данте визнають сюжетну схожість «Комедії» з історією нічної подорожі та вознесіння пророка Мухаммеда, вивченням якої свого часу захопився Данте Аліг’єрі, що й вплинуло на структуру твору. Створюючи «Комедію» великий інтелектуал Данте вписував в історію відомості про існуючі у той час досягнення науки і техніки, таким чином демонструючи свої переконання в натурфілософії, яка була стрижнем «Божественної комедії». Вплив, здійснений Данте на всю людську культуру і окремі її галузі, неможливо переоцінити. Протягом семи століть «Божественна комедія» була джерелом натхнення для художників, поетів та філософів, а її структура, сюжети, ідеї часто запозичувались та використовувались багатьма митцями.

002

Видання, що зберігається в музеї, має назву, що у перекладі звучить «Комедія Данте Аліг’єрі з новим тлумаченням/коментарем Алессандро Веллютелло». Незважаючи на вік книги все ще помітні елементи вишуканого оформлення шкіряної палітурки, як то рамочка виконана золотистою фарбою по периметру боковинок, тиснення на корінці, позолочений зріз книжкового блоку. На титулі нижче назви є короткий коментар: «З вдячністю найповажнішим сеньйорам Венеції…». На поститулі знаходиться вклейка – фамільний герб одного із власників книги з підписом, що у перекладі звучить: «Власність його світлості Генрі Лорда Барона з Шелборна у королівстві Ірландія, 1707», а на одній з перших сторінок є коротка присвята Папі «Святійшому Папі Римському Павлу ІІІ», який, як відомо, був гуманістом, меценатом, патроном наук та мистецтв та сприяв виданню літературних праць.

003

Раритет, що зберігається в музеї, – унікальний. Хоч ілюстрована Сандро Ботічеллі «Комедія» 1481 року мала величезну популярність, книга надрукована у червні 1544 р. у Венеції викликала захоплення завдяки візуальному наповненню. Франческо Марколіні опублікував «Комедію» з 87 ілюстраціями, можливо виконаними Джованні Брітто, німецьким гравером, який працював на Марколіні. Зображення були задумані із коментарем Веллутелло, і він, і гравер прагнули надати інтерпретацію вільну від впливу чи обмежень накладених попередніми поясненнями Данте.

007

Коментар Веллутелло був нетрадиційним і розглядався як бунтівний до усталеної літературної доктрини Венеції того часу. Автор був набагато менше стурбований дотриманням сучасних літературних стилів, ніж роз’ясненням значення будь-якого поета, про якого він писав. Його сувора віра в підпорядкованість коментатора тексту була на противагу підходу Кристофоро Ландіно, коментар якого Данте домінував у цій галузі протягом 50 років.

Ретельно деталізовані ілюстрації в «La Comedia di Dante Aligieri con la nova espositione» відзначаються вірністю оригінальному тексту Данте. Цілком можливо, що сам Веллутелло зробив підготовчі креслення, які використовувались як схеми для остаточних ксилографій. Незважаючи на те, що коментар Веллутелло не користувався особливим успіхом, гравюри і донині розглядаються як «найвизначніші ренесансні версії поеми після Боттічеллі».

 

Дребніцька Катерина,
Старший науковий співробітник
Національного музею літератури України

004 005 006 008